Інтелект – сукупність розумових здібностей.
«Розум – це добре організована система знань» – писав видатний педагог К. Д.Ушинський. І формування розумових
умінь та навичок це важкий і багатогранний процес, який потребує неабияких
зусиль. Першочергово це відбувається в дошкільному віці, але найбільшого розвитку набуває в
школі. Тут, в процесі навчання, учнів вчать мислити, тобто з
урахуванням їхніх природних особливостей забезпечують засвоєння
ними прийомів розумової діяльності, які в подальшому
допоможуть їм самостійно здобувати знання, розвивати інтелект.
Від того, наскільки розвинені інтелектуальні
здібності учнів залежить їх здатність до сприйняття інформації, в тому числі й
історичної, тому безперечно вчителю історії потрібно звертати на це увагу. І
робити це треба систематично і послідовно, починаючи від п’ятого класу.
Існує чітко визначений перелік
інтелектуальних вмінь учнів для кожного класу.
У 5класі – вміти порівнювати окремі події; давати опис фактів (умови життя
людей);пояснити історичні терміни.
6 клас – аналізувати і узагальнювати історичні факти, робити нескладні
висновки; давати порівняльний опис природних умов країн, знарядь праці,
пам’яток культури;
7 клас – виявляти суттєві ознаки соціальних груп суспільства; порівнювати
однотипні явища, процеси;узагальнювати причини, виявляти значення подій;
обґрунтовувати свої висновки фактами з різних джерел (розповідь вчителя,
довідники, підручники);
8 клас –оцінювати значення явищ і подій; порівнювати однотипні процеси у
вітчизняній та світовій історії, виявляти їх причини і наслідки;
9 клас – аналізувати історичні факти, спираючись на теоретичні положення;
10-11 класи – формулювати визначення окремих історичних понять; аналізувати і
узагальнювати на основі знань з історії та суспільствознавства, джерел;
характеризувати суспільні явища в розвитку; давати порівняльну характеристику
процесів. Учні старших класів повинні також вміти підготувати доповідь і
реферат, написати тези і конспект виступу.
Тому роботу з формування дослідницьких умінь школярів планую поетапно, з
урахуванням рівня освіченості, вікових та психологічних особливостей, що в 5-6
класах вимагають організації уроків, побудованих на інтересі, характер
мотивації якого формують емоційні чинники; у 7-9 класах - проблемно-пошукових
із навчально-пізнавальною мотивацією (створення ситуації новизни, опори на
життєвий досвід, відчуття успіху в навчанні), а в 10-11 класах - творчих, зі
зміною мотивації на соціально-практичну (показ суспільної та особистісної
значущості учіння, заохочення до сумлінного виконання обов'язків, оперативний
контроль)
Основою діяльності п'ятикласників виступає робота з текстом, формування
початкових уявлень про історичні джерела, уміння їх досліджувати (описувати,
аналізувати, зіставляти). Щоб шлях пізнання не був важким, пропонуємо матеріал,
суть якого дитина не тільки зрозуміє, а й відчує. Традиційним знайомством учнів
із дослідженням є створення родового дерева, яке потім презентується ними,
дослідження історії назви своєї вулиці, дослідження історії свого села,
історичних пам’яток краю.
Учні 7-9 класів, застосовуючи реконструктивно-утворюючі методи, набувають
уміння описувати об'єкт чи явище у причинно-наслідковому контексті, зв'язках і
залежностях; логічно осмислювати, синхронізувати, співставляти знайдений та
досліджений матеріал тощо.
Рівень розвитку психічних процесів у семикласників ще не дає змогу проводити
дослідницьку роботу протягом усього уроку, через це обмежую її час до 20
хвилин. Перші роботи, як правило навчальні, тобто ми спільно з дітьми виконуємо
завдання. А в подальшому кожна робота підвищує
пізнавальну активність учнів аж до самостійного учнівського пошуку в ідеалі.
Приклад.
Урок 2. Історія України 7 клас
Тема Слов’яни під час Великого переселення народів.
Після викладення матеріалу пов’язаного з політичною історією антів пропоную
провести дослідження з метою сформувати уявлення учнів про заняття, характер,
життя і рівень соціального розвитку антів спираючись на письмові джерела,
розвивати вміння вивчати історичні джерела, добувати з них нові знання.
Пропоную учням роботу з двома джерелами. Це описи візантійських
письменників Прокопія Кесарійського та Маврикія Стратега.
Учням пропонується індивідуально-диференційована робота в тих класах де
небагато учнів мають високий рівень розумових вмінь і навичок, або робота в
групах по обох джерелах з наступним узагальненням .
Завдання даю трьох рівнів:
Завдання А – передбачає пошукову діяльність, розраховану переважно на
самостійне виконання учнями.
Завдання Б – перетворювально-репродуктивного характеру. До нього дається
скорочена інструкція або план роботи.
Завдання В – репродуктивні завдання, що включають роботу за зразком або
достатньо повну інструкцію.
Елементи дослідницької роботи можна використовувати на всіх етапах уроку.
Дослідницька діяльність - вища форма
самоосвітньої діяльності учня. Формування науково-дослідницьких вмінь у
школярів - процес складний і довготривалий.
Мета застосування дослідницької технології в
навчанні – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній
діяльності; об’єднати розвиток їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких
умінь і творчого потенціалу й на цій основі формувати активну, компетентну ,
творчу особистість.
Немає коментарів:
Дописати коментар