Дослідницька діяльність учнів на уроках історії

   Реалізація завдань освіти на сучасному етапі потребує звернення до особистості учня з її потребами та інтересами. Такий підхід дістав назву гуманістичного, в основу якого покладено сприйнять навчального процесу як вільного зростання та розвитку особи. Відповідно до нього основним завданням вчителя є сприйняття активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов для їх самонавчання та саморозвитку. На це націлюють освітян основні нормативні документи. Зокрема «Державний стандарт базової і повної середньої освіти» в галузі «Суспільствознавство» передбачає формування вміння знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її, характеризувати явища та процеси суспільного життя, встановлювати зв'язок між подіями і явищами, формулювати, висловлювати, доводити власну думку, робити висновки, вимагаючи широкого застосування вчителем та учнями у спільній освітній діяльності дослідницьких методів.

Навчання шляхом дослідження в сучасній освітній практиці розглядається, як один з ефективних способів для вирішення питань мотивації школярів до навчання.

Під дослідницькою діяльністю розуміється творчий процес спільної діяльності учителя та учня для пошуку вирішення невідомого, результатом якого є формування дослідницького мислення і світосприйняття в цілому.

  Саме дослідницький підхід до навчання робить учнів учасниками творчого процесу, а не пасивними поглиначами готової інформації.

 Дидактичні пошуки в руслі учбового дослідження були особливо чітко сформульовані Дж. Брунером, дослідником пізнавальної діяльності. Він виділив основні риси дослідницького навчання:

1.     Учень самостійно досягає розуміння головних понять та ідей, а не отримує їх в готовому вигляді від вчителя.

2.     Вчитель повинен створювати такі ситуації, які надають учням можливість знайомитися з уявленнями, поняттями і в той же час вимагають від них самостійно встановлювати, знаходити ці поняття на запропонованих прикладах.

3.     Знайомство з історичними фактами повинно включати альтернативні точки зору, недоліки пояснень, що існують, вагання в достовірності висновків.

4.      Кожен учень самостійно вивчає, описує і інтерпретує ті відомості і спостереження, які він нарівні з усіма отримує в процесі начального дослідження.

Останнім часом підвищилася роль дослідницького навчання як інструменту підвищення якості освіти. Отже, мета організації дослідницької діяльності в умовах шкільного навчання – створення умов для особистісного розвитку учнів, підвищення їх освітнього і загальнокультурного рівнів.

  Дослідницьке навчання часто розуміється вузько – тільки написання наукової роботи.

Але застосування цього методу на уроках дозволяє розвивати практичне і творче мислення, формувати навички роботи з науковою, науково-популярною літературою. Організовуючи таке навчання, вчитель повинен дотримуватися слідуючого принципу: «більше слухати ніж говорити; більше спостерігати, ніж показувати; надавати допомогу в роботі учнів, виключаючи намагання задати їй якийсь конкретний напрямок»

Мета і завдання організації дослідницької роботи учнів на уроках історії.

 Сьогодні історія нашої держави та й історія взагалі піддається жорстокій ревізії: багато фактів було переглянуто, переглядається і сьогодні, вони трактуються по різному. В таких умовах учні не можуть отримати дійсно об’єктивні уявлення, зробити правильні висновки. І саме тому, вчителю історії необхідно організовувати на своїх уроках дослідницьку діяльність. Учні повинні чітко зрозуміти – вивчати історію тільки по підручнику неможливо; оцінити будь-яку подію спираючись тільки на одне, навіть дуже «поважне» джерело неможливо.

 Мета організації дослідницької роботи – навчання школярів умінням і навичкам дослідницької роботи.

Головні завдання:

1.     Розвиток здатності учнів до аналітичного мислення, порівняння, узагальнення, класифікації матеріалу що вивчається.

2.     Оволодіння учнями здатністю формулювати проблему і гіпотезу дослідження.

3.     Навчання формам презентації основних результатів дослідницької роботи.

Основи організації дослідницької роботи учнів.

  Організація дослідницького навчання повинна бути реалізована як в рамках урочної, так і позаурочної діяльності. Вивчення історичного матеріалу відбувається на основі документів і історичної літератури.

Існує кілька рівнів організації дослідницької роботи.

 Першим рівнем такої діяльності є дослідницька робота на уроках історії. Саме тут формуються основи дослідницької діяльності. В роботу включені всі учні. Основним завданням організації дослідницької діяльності є формування умінь і навичок, необхідних для критичного осмислення історичного матеріалу.

 Ведучі види діяльності: вивчення документів і історичної літератури; аналіз наукової інформації.

   Складові роботи треба формувати поетапно, цілеспрямовано, з урахуванням рівня освіченості, вікових та психологічних особливостей  учнів, які у 5-6 класах вимагають організації уроків, побудованих на інтересі; мотивація повинна мати емоційно зацікавлений характер. Основою співпраці є робота з текстом, формування уявлень про історичні джерела. Щоб пізнання не було важким, потрібно пропонувати матеріал, суть якого дитина не тільки б зрозуміла, а й відчула.

      У процесі застосування проблемно - пошукових методів (7-9 кл.) учні набувають вмінь описувати об’єкт чи явище у зв’язках і залежностях чітко записувати свою чи чужу думку; переформулювати умови завдання, визначати головне у великій кількості фактів і явищ.

 У 10-11-х класах доцільно використовувати творчі методи, щоб підготувати учнів до самоосвіти, навчити грамотно спілкуватися і самостійно здобувати інформацію, розвивати комунікацію.

 Перш за все вчитель рекомендує учням список літератури, що необхідна для вивчення історичного матеріалу.

 Вибрані види діяльності сприяють формуванню слідуючих умінь і навичок:

-         навички роботи з бібліографії;

-         написання рефератів;

-         уміння цитувати, робити посилання на авторів джерел що вивчаються;

-         використання технічних засобів, для переробки інформації.

В ході навчально-дослідницької діяльності на цьому рівні реалізується не тільки формування перерахованих умінь і навичок, але і виявлення проблем. В результаті, виділяється група учнів, що зацікавилися вирішенням цієї проблеми. Саме ці учні і переходять на другий рівень дослідницької діяльності -  позаурочну діяльність.