У процесі суттєвих історичних
змін в нашому суспільстві великого
значення набули ідеї гуманізації освіти.
Система освіти зазнала певних змін, тому передбачає, в першу чергу,
орієнтацію на інтереси дитини, її
потреби. Сьогодення ставить перед нами завдання з зовсім іншими підходами , до
всебічного розвитку дитини, підвищенні
рівня громадянської освіченості молоді
України, формування людини – громадянина, розкриття її творчих
особливостей.
В нашому суспільстві основою
демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал , і для якої демократія є природним задоволенням особистих
та суспільних інтересів. Саме тому формування громадянина має бути одним iз
головних завдань національної освіти i
виховання в будь - якiй демократичній державі .
Головною метою громадянської
освіти i виховання є сприяння формуванню особистості, якiй притаманні
демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку мiж ідеями
індивідуальної свободи, прав людини та її громадською відповідальністю,
готовності до компетентної участi в життi суспільства. Однією з ознак демократичної держави с
високий рiвень історичних знань та
правової культури її громадян. Тому, як
учитель історії та правознавства, своїм першочерговим завданням я вважаю озброєння учнiв
знаннями з царини законів нашої держави, навчання діяти
правомірно в найрiзноманiтнiших життєвих ситуаціях, а також їх практична підготовка до життя , до використання набутих ними
знань для вирішення конкретних життєвих проблем та ситуацій. Все це можна реалізувати
формуючи громадянську компетентність.
Дана компетенція є ключовою серед всіх інших, від
формування її залежить здатність активно, раціонально та ефективно використовувати отримані знання. Тільки тоді можемо
говорити,що особа активна і знайшла своє місце у соціумі. Громадянська компетенція надзвичайно важлива – вона формує розуміння учнями таких понять як демократія, плюралізм, рівність,
расизм,віросповідання, ксенофобія. Тому через
громадянську компетенцію формується цілісна особистість , що має знання, установки та цінності ,
що в свою чергу реалізуються
через низку шкільних предметів. На кожному етапі навчання в школі закладаються певні
основи громадянської компетенції учня,
що генерує громадян у житті
суспільства. І в цьому велике значення має урок.
На сьогодні в багатьох
країнах громадянська освіта викладається як окремий,обов’язковий предмет(Італія, Норвегія, Словаччина, Англія), або як міжпредметна форма – з різних окремих тем,
спецкурсів. Українські сучасні педагоги
О.Пометун, О,Овчарук, М.Рогозін,
І.Фрейман досить широко адаптують
накопичений світовий матеріал з даної проблеми та створюють методи роботи з
теми. Їхній досвід досить цікавий та корисний, тому використовую його в процесі навчання.
Уроки історії, правознавства можна будувати з елементами громадянського
змісту, наповнюючи їх результат
важливими демократичними цінностями.
Наприклад практичне спрямування мають уроки,
де яскраво піднімаються проблеми громадянської освіти : з курсу « Людина i суспiльство» в 11 класi за темою «Полiтичнi засади людського життя» , « Роль ЗМІ в суспільстві»
, « Нація», « Полікуртірність»; з історія у 8 класі « Люблінська
унія», « Національно - визвольна війна», « Англійські колонії» та інші.
Я усвідомлюю, що успiх засвоєння учнями , якi стоять на порозi
самостiйного життя правових знань залежить від стилю викладаня. Так вiдмова вiд авторитарного стилю викладання, і надання учням
можливостi вiльного
висловлювання своїх думок, навiтъ, якщо вони не
співпадають з позицiєю вчителя або пiдручника, дають можливість сформувати свою чітку
громадянську позицію. Досягнути успiху
без комплексного використання як традиційних пiдходiв до
навчання,так i методiв активного навчання неможливо.
Використовуючи інтерактивні
методи, особливо – « моделювання ситуації», пропоную перенести
свої знання та вміння у гру, змоделювати
життєву ситуацію, та спільно розв’язати її. Дана методика дуже ефективна під
час вивчення тем з курсу правознавства, соціально - економічних , культурних
питань в історії .
Досить цікавою методикою є методика в основі якої
лежить створення блок – схем, тобто
кодування знань за допомогою символів або створення піктограм. Це продуктивна
практика
організаційно-методичної системи навчання, в основі якої лежать так звані опорні сигнали, об'єднані в листи опорних
сигналів (ЛОС). Умовне зображення-символ є схематичним відображенням змісту
чогось, а це широкий простір для розширення творчого потенціалу дитини, її
власної позиції. Дана методика має глибоке коріння (розроблена викладачем-новатором В.Ф.Шаталовим), і на сьогодні вона привертає
увагу викладачі і методистів , як система роботи з опорними
сигналами (блок-схемами) Е.І.Пометун і
Г.А.Фреймана. Застосування блок-схем на
уроках свідчить, що цей вид навчання має
багато переваг та позитивних результатів.( особливо на уроках історії у 5- 7 класах) . Учні вільно володіють
матеріалом, відтворюючи його за допомогою схем . Дані
методики досить ефективні та дуже
подобаються учням,що працюють з великим задоволенням.
В нашому суспільстві
впроваджено громадянську компетентність, як міжпредметний курс, що гідно займає
важливе місце в класно - урочній системі, посилює
зміст вивченого матеріалу, формуючи молодих свідомих громадян.
Підхід до вивчення історії,
по-перше, як до отримання певної кількості знань, які треба запам’ятати, а,
по-друге, - усвідомлення її як процесу глобального дослідження минулого, яке
базується на звертанні до різноманітних фактів, що розглядаються з різних точок
зору, може значно вплинути на формування системи цінностей учнів. Постійно
заохочую учнів застосовувати навички, пов’язані з аналізом фактів і цим самим
сприяють виробленню позиції, яка вже сама по собі «цінність»: ми шукаємо
найбільш переконливий перебіг подій чи пояснення поведінки не тільки в історії,
але й в усіх сферах життя. З часом застосування певних навичок може стати
«другою натурою», що передбачає специфічну манеру мислення або ціннісну
систему, яку в цілому можна охарактеризувати як пошук правди.
Немає коментарів:
Дописати коментар