Презентація до практичної роботи з історії Середніх віків у 7 класі. Тема "Організація влади у "варварських королівствах", Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах"

https://drive.google.com/file/d/15hsOSL0U2VCfQneu3R13LJanCLY2DMwb/view?usp=sharing

Історія Середніх віків. 7 клас.

 

Тема. Практичне заняття. Організація влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах. Мета: зіставити способи організації влади у «варварських королівствах», Франкській імперії, Візантійській імперії, перших Арабських халіфатах;

Розвивати вміння учнів працювати з різними видами джерел, виділяти головне, формулювати нескладні висновки;

Виховувати повагу до здобутків  представників історії середніх віків.

Тип уроку: практичне заняття

Обладнання: підручник, атласи, ілюстрації.

 

                                    ХІД     УРОКУ

І.Оргмомент.

ІІ. Перевірка знань учнів.

Робота з картою.

Покажіть на карті, дайте відповідь:

1.     – територію Аравійського півострова. Як природнокліматичні умови вплинули на розвиток господарського життя арабів у до ісламський період?

2.     – територію держави Мухаммеда. Яку роль відіграло прийняття ісламу в об’єднанні арабів?

3.     – території завойовані арабами в 632-631 рр. чим полегшувалися і що мали за мету арабські завоювання?

4.     – території, завойовані за правління Омейядів. Як було організовано управління в халіфаті?

5.     – території, контроль над яким Арабська держава втратила за правління Аббасидів. Чому Арабський халіфат почав розпадатися?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу за планом:

1. Організація влади у «варварських королівствах».

Усі питання Хлодвіг вирішував самостійно або радився з довіреними особами. У розпорядженні короля була постійна військова дружина, на утримання якої, за римським звичаєм, почали збирати податки.

Для збору податків і підтримання порядку в державі Хлодвіг із близьких йому людей призначав правителів — графів. Найвищим суддею у Франкському королівстві був сам король.

                                           Система управління франками за Хлодвіг

                                                         Король

 

Королівський двір       Дружина                   Графи                   Ополчення

 

2. Організація влади у Франкській імперії.

                                               Імператор

                  Канцлер  Стольник   Чашник   Конюший

Герцоги       Графи       маркграфи ( ст.. 62,63 підручник О.Карліної)

3. Організація влади у Візантійській імперії.

                                               Василевс

Судові                 військові               податкові відомства    Синкліт (сенат)

 

4. Організація влади у  перших Арабських халіфатах.

V. Закріплення.

1. Кому належала влада у:

-«варварських королівствах»,

- Франкській імперії,

- Візантійській імперії,

- перших Арабських халіфатах ?

 

VІ.  Домашнє завдання. Підготуватися до оцінювання знань, повторити §1-7

VІІ. Підсумок уроку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект уроку. 5 клас. Вступ до історії України та громадянської освіти.

 

Тема. Лічба часу в історії

Мета: ознайомити здобувачів освіти з одиницями вимірювання історичного часу та особливостями лічби часу в історії; ознайомити зі способами упорядкування хронологічних даних; продемонструвати, як за допомогою лінії історичного часу встановлювати хронологічну послідовність подій; створити умови для розуміння особливостей літочислення до і після Різдва Христового; ознайомити учнів з тим, як історики рахують час події; формувати первинні хронологічні уміння, формувати вміння працювати в групах, парах, розв’язувати історичні задачі, висловлювати власну думку, робити висновки; розвивати в учнів інтерес до історії.

Очікувані результати: Після цього уроку учні будуть: знати одиниці вимірювання часу, поняття «рік», «століття», «тисячоліття», «ера» поняття «літочислення»; вміти визначати за визначеним вчителем алгоритмом розташовувати події у хронологічній послідовності та століття, коли відбулась подія; усвідомлювати важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів.

Обладнання:роздатковий матеріал. 

                                                 Хід уроку                                                                                                                 

І. Організація класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда: 1) Які системи літочислення використовують в сучасному світі? 2) Яку роль відіграє Григоріанський календар? 3) Чому історики прагнуть привести дані хронології до єдиної системи літочислення?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу за планом:

1.     Як прийнято записувати історичні дати.

2.     Як визначити номер століття. Розповідь вчителя

Практичне завдання.

Запишіть у зошит рік свого народження й рік, в якому ми з вами живемо. Визначте, яке це століття та тисячоліття.

Робота в групах. Робота з таблицею

Практичне завдання

 Робота в групах

ІУ. Закріплення вивченого

 Online завдання

У. Домашнє завдання §10-11 п.1, 2

УІ. Рефлексія. Вправа «Плюс-мінус-цікаво»

Конспект уроку. 5 клас. Вступ до історії України та громадянської освіти.

 

Тема. Розвиток систем літочислення

Мета: ознайомити здобувачів освіти з одиницями вимірювання історичного часу та особливостями лічби часу в історії; ознайомити зі способами упорядкування хронологічних даних; продемонструвати, як за допомогою лінії історичного часу встановлювати хронологічну послідовність подій; створити умови для розуміння особливостей літочислення до і після Різдва Христового;  розвивати ключові компетентності: спілкування державною мовою; математична компетентність; інформаційно-цифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; соціальна та громадянська компетентності; розвивати історичну компетентність (хронологічну, просторову, інформаційну, логічну, аксіологічну); виховувати пунктуальність, організованість, відповідальність.

Очікувані результати: Після цього уроку учні будуть: знати одиниці вимірювання часу, поняття «рік», «століття», «тисячоліття», «ера» поняття «літочислення»; вміти за визначеним вчителем алгоритмом розташовувати події у хронологічній послідовності; розрізняти системи літочислення, пояснювати їх на прикладах; усвідомлювати важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів.

Обладнання: роздатковий матеріал

                                                   Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

 Фронтальна бесіда: 1) Які одиниці вимірювання часу ви знаєте? 2) Що таке історичний час? 3)Яка з допоміжних історичних дисциплін займається встановленням  точних дат історичних подій?

ІУ. Вивчення нового матеріалу за планом:

1.     Хронологія і літочислення. Розповідь вчителя

 Практичні завдання

1.     Григоріанський календар. Розповідь вчителя

Гімнастика для очей

 Робота зі схемою

 Практичне завдання

 Робота в групах

У. Закріплення вивченого

1. Напишіть сенкани «Хронологія», «Історичний час».

УІ. Домашнє завдання .§ 9

Рефлексія. Вправа «Плюс – мінус- цікаво»

Конспект уроку. 5 клас. Вступ до історії України та громадянської освіти

 

Тема. Узагальнення і тематичний контроль за розділом «Науки, що вивчають минуле»

Мета: повторити й узагальнити матеріал, вивчений протягом першої теми; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з джерелами інформації, висловлювати власну точку зору щодо тих чи інших історичних явищ і подій; сприяти появі в учнів зацікавленості до історичних подій; виховувати вільну особистість, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: продемонструвати свої знання з тем «Науки, що вивчають минуле»; оцінити рівень власних начальних досягнень із даної теми; набути навичок роботи над завданнями різних рівнів складності.

                             Хід уроку

І. Організація класу

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Який предмет ви почали вивчати?

Що вивчає історія?

За допомогою чого вивчають минуле?

Які науки допомагають історикам?

ІУ. Виконання завдань.

1. 1. Розгадайте ребуси — визначте назви наук-помічниць історії. Уявно утворіть пари — з’єднайте зображення ребусів і текстові поля, що позначають предмет їх вивчення.

               3. Розташуйте історичні джерела у відповідні їх виду поля

Речові джерела    Писемні джерела  Візуальні джерела       Усні джерела

4. Утворіть логічні пари

5. Оберіть пам’ятку для дослідження і дослідіть це історичне джерело  за допомогою пам’ятки

У. Рефлексія.

«Кольорова феєрія»

Учні оцінюють свою роботу. Вони вішають смайлики чи стікери в колонки “добре” або “незадовільно”.

 

УІ, Домашнє завдання. Повторити раніше вивчений матеріал.

Конспект уроку 7 клас "Історія України"

Урок 21

Історія України 7 клас

Тема. Походи монголів на Русь.

Мета: розкрити особливості організації військових походів монголів на Русь у ХІІІ столітті і причини їхніх перших успіхів, познайомити учнів з причинами поразки русько-половецьких військ на р.Калка;

Формувати вміння аналізувати різні історичні джерела, робити узагальнення й висновки на основі сприйняття різних ідей;

Виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та осіб, повагу до героїчного минулого.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атласи, роздатковий матеріал.

«Подібно до хмари сарани…, що крушить все …, монголи…, подібно до урагану…, що зустрічалося на його шляху…, проносилися над Руссю…, розорюючи села і міста»

                                                                                                 (О.І.Герцен)

                                    ХІД     УРОКУ

І.Оргмомент.

ІІ. Перевірка знань учнів.

1. Хронологічна розминка.

10 – правив Володимир Ярославович.

1199 р. – об’єднання.

1201 р. – Роман оволодів Києвом.

1205 р. – загинув Роман.

1205 – 1245 рр. – громадянська війна.

1223 р. – битва на р.Калка.

2. Що означають поняття?

- громадянська війна?

- самодержавство?

3. Складіть сенкан «Роман Мстиславович».

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІУ. Вивчення нового матеріалу за планом:

1. Перший похід монголів на Русь. ( «Мозковий штурм» + робота з текстом:

І рівень

- виписати роки і події, дійових осіб

ІІ рівень

- Якими були результати на битви на р. Калка?

ІІІ рівень

- Які причини значних втрат у цій битві і причини програшу? + пояснення)

2. Підкорення Переяславського і Чернігівського князівств. ( пояснення + робота з картою:

І рівень

- Покажіть на карті територію Переяславського і Чернігівського князівств.

ІІ рівень

- Коли монголи знищили Переяслав і Чернігів?

ІІІ рівень

- Що на картинах свідчить про наміри жителів цих князівств оборонятися?)

3. Оборона Києва. ( пояснення + робота з підручником на с. 137 І рівень

- складання хронології подій,

ІІ, ІІІ  рівень

- робота з документом на с.138)

4. Похід монголів на захід. Створення Золотої Орди. ( пояснення + складання плану:

І рівень

- виписати дати і історичних діячів,

- опрацювати терміни

ІІ рівень

-Що означають терміни: баскак, ярлик, тьми

ІІІ рівень

- охарактеризувати підпорядкування руських князівств Монгольській імперії )

5. Наслідки монгольської навали. ( висновки)

У.Закріплення.

1. Хто такі монголо-татари?

2. Коли і де відбулася перша битва руських дружин із завойовниками?

3. Як відбувалася оборона Києва?

4. Як папський посол до Золотої Орди Плано де Карпіні характеризує наслідки монгольського завоювання Русі? Документ  с. 138?

УІ. Домашнє завдання. § 15 –нові. УІІ. Підсумок уроку.

конспект уроку 6 клас "Історія України.Всесвітня історія(інтегрований курс)

Урок 47

Всесвітня історія 6 клас

Тема. Римська республіка в  У – І ст.. до н.е.; соціальний устрій та організація влади.

Мета: сформувати уявлення про особливості влади часів Римської республіки, шляхи підкорення областей Апеннінського півострова;

Розвивати вміння аналізувати способи боротьби патриціїв за владу; порівнювати однотипні процеси Греції та Риму, працювати з текстом підручника;

Виховувати повагу до історії Давнього Риму.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: підручник ,карта , атласи

Основні поняття і терміни: республіка, патриції, плебеї, сенат, консул, народний трибун, вето, магістрат.

Основні дати: 509 р. до н.е – встановлення республіки, 494 р. до н.е. – початок боротьби патриції та плебеїв, 390 р. до н.е. – захоплення Риму галлами.

                                    ХІД     УРОКУ

І.Оргмомент.

ІІ. Актуалізація опорних  знань учнів.

1.     753 р. до н.е. -?

2.     509 р. до н.е. -?

3.     753 – 509 рр. до н.е. - ?

4.     Дайте характеристику географічного положення Апеннінського півострова.

5.     Назвіть племена, що проживали на півострові.

6.     Назвіть головні заняття жителів півострова.

7.     Хто заснував Рим?

8.     Що знаходиться на Капітолійському пагорбі і чому?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу за планом:

1. Боротьба патриціїв і плебеїв у  Римській республіці.

1)Прочитайте  п.1 і зробіть висновки про боротьбу плебеїв із патриціями за свої права.

2) Що означають терміни: республіка, народні трибуни, вето.

3) Чого вдалося досягти плебеям у цій боротьбі?

2. Організація влади і суспільства за часів Римської республіки.

Опрацюйте п. 2 підручника і дайте відповіді на запитання:

1) У який спосіб приймалися закони?

2) Хто такий кандидат?

3) Які функції магістрату?

4) Чи зберегли консули елементи царської влади?

5) Який орган мав вищу владу та зберіг аристократичні функції?

6)Який орган влади загрожував існуючому ладу?

7) Який орган влади мав право ветувати рішення всіх органів влади і був центральним.

3. Організація римського війська за часів республіки.

Опрацюйте п.3

Метод «Мікрофон»

1) Які умови потрібні для завоювання інших країн?

2) Пригадайте, що робив Філіпп для підкорення грецьких полісів.

4. Підкорення Римом Італії.

1 група . Виписують терміни і дати з подіями.

2,3 групи працюють з текстом і картою.

V. Закріплення.

1. Що було спільного і відмінного у грецького поліса та Римської республікою.

2. Від чого залежав успіх римлян у підкоренні інших народів?

3. Які елементи римської демократії є важливим для сучасності?

VІ.  Домашнє завдання. §44

VІІ. Підсумок уроку.

конспект уроку. 5 клас "Вступ до історії"

Тема. Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево.

Мета: навчити створювати «Родинне дерево», збираючи, систематизуючи, аналізуючи матеріал з сімейного фотоальбому, родинного життя;

Розвивати вміння учнів працювати з візуальними джерелами;

Виховувати відповідальне ставлення до минулого та сучасного, почуття любові та поваги до своєї родини, бережливе ставлення до сімейних реліквій.

Обладнання: фотокартки з сімейного фотоальбому, трафарети «дерев», приклади «Родинного дерева», клей, ножиці, кольорові олівці чи фарби.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення умінь та навичок.

Форма проведення: практичне заняття.

                                                        

                                             Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Формування умінь та навичок

1.     Сімейний фотоальбом.

2.     Родинне дерево

V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів.

VІ. Домашнє завдання.

                                           Хід уроку

І. Організація навчальної діяльності.

Вправа «Новини». Діти  можуть обмінятися інформацією про останні новини, обговорити результати домашнього завдання та згадати зміст попередніх занять, поділитись своїм настроєм ( оцініть свій настрій в балах і покажіть його на пальцях)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Пригадайте значення слів «сьогодення» і «минуле» .

2.     Як називають людей, котрі досліджують історію?

3.     Поясніть, чим займаються історики?

4.     Звідки історики дізнаються про життя народів у далекому минулому?

5.     Які історичні джерела допомагають вивчати історію?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

-         Сьогодні ми з вами спробуємо стати справжніми істориками – дослідниками. Тема уроку звучить так: «Про що можна довідатись з сімейного фотоальбому. Родинне дерево». І я прошу спрогнозувати чим, на вашу думку ми будемо займатися?

( «Мозковий штурм»)

- А для чого це потрібно?

-         Так, дійсно, ми будемо сьогодні працювати з фотографіями з ваших сімейних альбомів. Навчимося «читати» ці фотографії, а також створимо кожен своє «Родове дерево».

-         Кожна людина повинна знати свій родовід, пам’ятати своїх прапрадідів, знати, чим вони займалися, як жили, чим славилися. Треба знати «дерево свого роду». Що більший рід, то міцнішим росте дерево, і в кожної гілочки чи листочка є своє ім’я. Дізнатися про це нам допоможе сімейний фотоальбом

-         Як ви думаєте, цікавим буде урок?

-         Але давайте домовимося, що будемо дотримуватися правил поведінки на уроці, поважатимемо думку інших, будемо активними і уважними.

ІV. Формування умінь та навичок.

1. Сімейний фотоальбом.

- Уявімо, що світ не знає що таке фотографія, ніхто ніколи не фотографується. Яким стане наше життя? Чому?

- А чи є у вашій сім'ї фотоальбом?

- Які саме фотографії містяться у цьому альбомі?

- А чи потрібно підписувати фотографії?

- Пам’ятайте, що у вашому альбомі ( власному) обов’язково мають знайти місце фотографії ваших батьків і членів сім'ї, дорогих вашому серцю людей.

- А зараз прошу поділитися своїми розповідями про сімейний альбом.

( розповіді учнів)

- Але ще більшою святістю, ще більшою повагою, ознакою любові буде вивішений на стіні портрет бабусі чи дідуся, батька чи матері. Бо це не просто данина традицій, це пам'ять про тих, хто творив історію, з кого треба брати приклад.

Але, на жаль, не в багатьох сучасних родинах знайдеш на стіні батьківські фотокартки. А прибраний вишитим рушником портрет батька чи матері чомусь вважається ознакою старомодності.

2. Родинне дерево.

- Що асоціюється у вас зі словом сім'я? («Асоціативний кущ»)

- Хто входить до складу сім'ї?

- Так сімя – це, звичайно, мама і тато, сестра і брат, бабуся і дідусь. Сім’я – це група людей, яка складається з чоловіка і жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом під одним дахом?

- Але кого не вистачає в цьому переліку? Вірно вас самих.

- Скажіть із скількох людей складається ваша сімя?

- Колись на Україні жили великими сім’ями. Послухайте примовку.

У нашого Омелька – невелика сімейка.

Тільки він та вона, та старий, та стара.

Та дві дівки косаті, та два парубки вусаті,

Та дві Христі в намисті, та дві ляльки в колисці.

То велика чи маленька сімейка у дядька Омелька?

- Наші прадіди уявляли життя людей на землі як велетенське Дерево Роду.

- Давайте спробуємо створити кожен своє Дерево Роду.

( презентація)

V. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання роботи учнів.

Вправа «Підсумкова рефлексія».

Наше заняття закінчується. На ньому у всіх вас була можливість уявити себе ученим-дослідником. Тож я хочу почути ваші судження за такою схемою:

·        Наше заняття закінчилося, але я …

·        Головне, що я хочу сказати …

·        Нове у нашому занятті …

·        Я вперше замислився(лась) …

·        Для мене цей час …

Оцініть свій настрій в балах.

VІ. Домашнє завдання.

1. Доповнити Родинне дерево описом про своїх рідних.

2. Які назви вулиць, провулків у селі відображають минуле українського народу.