Декада предметів художньо-естетичного циклу та трудового навчання

Всеукраїнський тиждень права

 

Заняття творчої лабораторії з історії (учні 6 і 7 класів)

Тема. Коли речі починають говорити, або що таке археологія.

Мета заняття:

поглибити знання учнів з археології – історичної дисципліни, повторити терміни, наголосити на вкладові в розвиток науки відомих археологів;

показати на практиці заняття археологів і велике значення їх роботи;

розширити знання з історії рідного краю; виховувати почуття гордості за свій край.

Обладнання: комп’ютер, проектор, презентація, роздатковий матеріал, набори для проведення міні-розкопок.

                                                     ХІД ЗАНЯТТЯ

І.Оргмомент. Вправа «Знайомство».

За цей місяць ви вже познайомилися один з одним. Але більшість із вас бачить мене, а я вас вперше. Тому я пропоную познайомитися ближче. Зараз кожен назве своє ім’я і свою характеристику на першу літеру свого імені. Кожен наступний повинен повторити попередні імена і характеристики і добавити своє.

ІІ. Основна частина.

Всі, хто сьогодні є в цьому класі, всі мають відношення до історії.  Я викладаю історію, ви її вчите. Але з собою в сьогоднішню подорож я візьму лише тих, хто доведе мені, що він не випадкова людина в історії. Для цього я задам вам декілька завдань. Відповіді на ці завдання і будуть пропуском на наше заняття.

       1.Що таке хронологія?

2.     Співвіднесіть рік із століттям: 721 р, 988 р., 1380 р., 1654 р.

8 ст., 10 ст., 14 ст., 17 ст.

3.Співіднесіть рік із тисячоліттям: 721 р, 988 р., 1380 р., 1654 р.

І тисячоліття, ІІ тисячоліття.

4. Хронологічна задача.

Видатна українська поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася в 1871 році. У якому році відзначатимуть 150-ряччя від дня її народження? (2021 р.)

Молодці! Я побачила, що ви розумієтесь в історії і тому пропоную таку тему нашого заняття:

«Коли речі починають говорити, або що таке археологія»

План нашого заходу буде таким:

1.     Що таке археологія?

2.     Розкопки.

Починаємо наше заняття:

Перш за все давайте з вами згадаємо:

1.     Звідки історики отримують інформацію про події, які відбулись сотні, тисячі років тому? Хто приносить їм звістку з давнини?

2.     Звідки історики дізнаються про історичне минуле?

3.     Які групи історичних джерел ви знаєте?

А тепер роздивіться уважно фотографії і скажіть:

1. Хто такі археологи?

2. Чому археологічні розкопки проводять за певними правилами?

3. Чи потребують вони спеціальних знань?

4. Що відрізняє скарбошукачів від археологів?

5. Що таке археологія?

( показуємо слайд 11 з визначенням археології і проводимо рольову гру)

Рольова гра (або читання за ролями)

Дійові особи: Археологія, 1-й, 2-й, 3-й археологи.

Археологія. Я — спеціальна наука. Я вивчаю минуле за ре­човими історичними джерелами. Звуть мене археологія. В перекладі з грецької — «наука про давнину». А це — мої помічники.

1-й археолог. Ми — вчені-археологи. Ми розшукуємо, розко­пуємо й вивчаємо давні речі та споруди.

2-й археолог. Ми розробили правила пошуку давніх пам’яток — це дає можливість вилучати речі з-під землі неушко­дженими.

3-й археолог. Спочатку ми робимо археологічну розвідку. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбут­ніх розкопок.

1-й археолог. Потім ми закладаємо пробний розкоп — вузьку траншею, щоб виявити, чи є в ґрунті цікаві речі. І якщо щось зна­ходимо, готуємо великий розкоп.

2-й археолог. Працюємо ми повільно, щоб не пошкодити пам’яток давнини. Застосовуємо легкі лопати, ножі, пензлі.

3-й археолог. На папері фіксуємо всі знахідки. До того ж ве­демо щоденники, як тривають розкопки.

Речі, що знаходять археологи ми відносимо до речових історичних джерел.

Як ви вважаєте, де зберігаються речові джерела?

( показуємо слайди 13 – 18)

 Такі речові джерела сьогодні є і у нас на занятті. Але кожна річ, яка потрапляє в музей перед тим вивчається і описується. Я пропоную і вам зробити опис предмета, який знайшли археологи. Для цього ми утворюємо робочі групи. Кожна група отримує предмет і пам’ятку « Як описати предмет».

                                                             Як описати предмет

ПИТАННЯ	ПРИКЛАД
1. Що це за предмет?	Літак
2. З якого матеріалу виготовлений?	З алюмінію
3. З яких частин він складається?	З кабіни, крил, хвоста.
4. Який розмір, колір або форма предмету?	Великого розміру, сріблястого кольору
5. Для чого предмет використовувався?	Для перевезення людей та вантажу
6. Які ознаки є суттєвими?	Літає
7. Які предмети мають такі ж суттєві ознаки?	Гелікоптери, дельтаплани, дирижаблі тощо
8. Які ознаки відрізняють предмет від однорідних з ним?	Наявність крил, швидкість
9. Дайте визначення предмету, вказавши групу, до якої предмет належить, і відмінні ознаки, які дають змогу його впізнати серед подібних йому предметів.	Літак – це швидкісний літальний апарат з крилами, виготовлений з алюмінію сріблястого кольору, призначений для перевезення людей та вантажу

А чи не хочете ви самі провести розкопки?

Тоді давайте об’єднаємося в дві групи і проведемо змагання.

1.     Назвіть свою команду.

2.     Давайте зберемо рюкзаки. В них треба покласти ті знаряддя праці, які потрібні археологу?

3.     А тепер власне розкопки. Обидві групи отримають міні-розкоп. Пам’ятайте, що археологи працюють дуже акуратно, так, щоб не пошкодити експонати.

Ваше завдання, провести розкопки, знайти артефакти і по можливості відновити ті експонати, які знайдете. Нагадую, що все, що знаходять археологи вони фіксують на папері. Для того щоб реставрувати знахідки ми використаємо пластилін.

Чи готові команди. Час пішов.

( проходить гра «Археологічні розкопки»)

Коротка археологічна пригода закінчилася. Переможцями стали ….

Але археологічна експедиція – це не тільки складна наукова і фізична робота, але і романтика, багато традицій. Одна з таких традицій – це посвята в археологи. Сьогодні всі ви також будете посвячені в археологи.

* Житло археолога – палатка.

* Їжа археолога – консерви.

* Знаряддя археолога – лопата.

* Радість археолога – пожежа.

* Щастя археолога – смітник.

 * Мрія археолога – могила.

Чи згоден ти ….. виконувати заповіді археолога?

Владою наданою мені лопатою та щіточкою посвячую тебе в юні археологи!

Тиждень історії 2018-2019

Екскурсія для малят

Презентація музею

Краєзнавство та музейна справа

Сталося так, що повернувшись після 5-річного навчання в Кіровоградському педінституті до стін своєї власної школи у якості вчителя, отримала громадське навантаження, яке сьогодні вже стало частиною мого життя – це шкільний музей.

 Музей створювався поступово, поетапно, на основі зібраного матеріалу під час краєзнавчої та пошукової роботи.

 Досвід засвідчує, що формуванню цілісної історичної свідомості учня, вихованця , а саме це є метою нашої освіти, сприяє поєднання вивчення історії України з історією краю та історією родини. Саме цей підхід свого часу ліг в основу краєзнавчої роботи в школі.

 І саме це мав на увазі О.Довженко говорячи що «З рідної місцини нам відкривається видимість на всі сторони світу»

 У науковій літературі відсутнє однозначне трактування краєзнавства як педагогічного поняття. Це, очевидно, зумовлено багатоманітністю педагогічних функцій краєзнавства. Серед них хочу виділити дві: - науково-пізнавальну і виховну.

Між багатьма галузями науки краєзнавство «прокладає містки», зв’язує їх ідеєю антропоцентризму, ставлячи в центр досліджень людину, народ. Воно включає в себе як гуманітарні науки. так і природничі. З усіх визначень краєзнавства мені найбільше імпонує це:

Краєзнавство – творчо-пошукова діяльність, пізнання історії і природи, матеріальної і духовної культури певної території (краю), сума здобутих знань та їх популяризація серед населення.

Отже, краєзнавство можна визначити як організовану і керовану педагогами діяльність учнів, спрямовану на всебічне вивчення і активне перетворення навколишнього життя і природи.

Але  здійснення краєзнавчого принципу в навчально-виховній роботі можливе лише за умови систематичного нагромадження в закладі місцевого пошуково-краєзнавчого матеріалу. Цей матеріал поступово збирають у краєзнавчому куточку, який з часом може перерости в краєзнавчий музей чи як зараз правильно говорити в комплексний. В нашому випадку нагромаджений матеріал переріс у створення цілого музейного комплексу, в якому є : кімната народознавства, музей історії села Підлісне, галерея лісу, мистецька галерея.

Переконана, що музей не повинен бути просто зібранням матеріалів, мертвою виставкою фотографій і документів. Це жива, дійова сила. Тут проводяться уроки, факультативні заняття, гурткова робота з учнями.