Використання потенціалу шкільного музею у формуванні патріотичних почуттів учнів

                                                           План

1.     Вступ                                                                                                            3                                                          

2.     Використання потенціалу шкільного музею у формуванні             4 - 11

патріотичних почуттів учнів.

2.1.         Патріотизм, як почуття.                                                                     4 - 5

2.2.         Історія розвитку проблеми патріотичних почуттів у                   5 - 7

педагогічній науці.

2.3.         Робота шкільного музею «Історія села Підлісного»                     7 - 11

з формування патріотичних почуттів учнів.

3.     Висновки                                                                                                    12

4.     Використані джерела.                                                                              13

                                                Вступ

Дані соціологічних досліджень говорять нам про те, що рівень розвитку патріотичних почуттів постійно змінюється і залежить від соціально-політичної ситуації в державі.

За даними соціологічних досліджень Інституту Горшеніна, що проводилися у березні 2012 року – 65,1% респондентів пишаються тим, що вони є громадянами своєї країни, 17,6% – не пишаються і 17,3% – утримуються з відповіддю

Діаграма 1. Рівень патріотизму за даними соціологічних досліджень Інституту Горшеніна.

І хоча останнім часом рівень патріотизму українського населення зріс, але  необхідність у вихованні патріотизму та національної свідомості молоді як основи консолідації суспільства і зміцнення держави залишається досить актуальною.

 Сьогодні, в умовах великих змін, що відбулися і відбуваються в Україні постала проблема перебудови системи виховання на основі нових підходів.

 Ці підходи сформульовані і чітко визначені Законом України «Про освіту», Концепцією Нової української школи, Стратегією національно-патріотичного виховання дітей та молоді, що затверджена Указом Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015.

 Відповідно до Концепції Нової української школи невід’ємною складовою всього освітнього процесу є виховний процес. Він проходить і через навчальні предмети, і через систему позакласної роботи та орієнтується на загальнолюдські цінності серед яких формування патріотизму залишається першочерговим.

 Закон України «Про освіту» наголошує також, що одна із засад державної політики у сфері освіти та принцип освітньої діяльності – це виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій.

 Тому  проблема пошуку та впровадження в практику роботи шкільного музею форм та методів роботи в результаті яких будуть формуватися патріотичні почуття є досить актуальною на сьогодні.

   Використання потенціалу шкільного музею у формуванні патріотичних    почуттів учнів.

     Патріотизм, як почуття.

Патріотичне виховання було предметом дослідження багатьох поколінь педагогів. Видатні вчені та педагоги минулого О.Духнович, Г.Ващенко, С.Русова, К.Ушинський, Я.Чепіга, А.Макаренко, В.Сухомлинський та інші у своїх працях приділяли велику увагу вихованню любові до своєї землі, рідної мови; поваги до історичного минулого, формуванню національної самосвідомості. Основні складові патріотичного виховання українців намагались визначити філософи, історики, правознавці, політики, письменники, зокрема Г.Сковорода, І.Франко, М.Костомаров, П.Куліш, Д.Донцов, М.Грушевський, С.Бандера, Р.Шухевич, Д.Чижевський та інші.

Психологічним механізмам формування і розвитку особистості, на яких базується патріотичне виховання, присвячені дослідження І.Гальчинського, Л.Виготського, Г.Костюка, О.Леонтьєва, В.Панка, А.Афанасьєва, В.Дзюби, А.Костирєва, І.Вільчинської, В.Ягупова, О.Вишневського, О.Даценка, Т.Гавлітіна та інших.

Що ж таке патріотизм?

На особистому рівні патріотизм – найважливіша, стійка характеристика людини, що виражається у її світогляді, моральних ідеалах, нормах і проявах поведінки. Це високо смислова якість-цінність, що виражає ставлення людини до Батьківщини, народу, держави й до самої себе.

Патріотизм, як почуття має таку внутрішню структуру:

-перший компонент - природна любов до свого народу як до великої родини; любов до рідного слова, рідної природи;

-другий  компонент – це відчуття патріотизму розумом, усвідомлення обов’язку перед народом, готовність стати на захист його інтересів;

-третій компонент – це переплетіння любові до рідного, близького з усвідомленням свого обов’язку перед народом; це прагнення, готовність служити Батьківщині.

Структуру патріотичних почуттів можна представити через відношення до:

-себе: національна самосвідомість, честь, гідність, щирість, доброта, терплячість, чесність, порядність;

-людей: толерантність, національний такт, милосердя, благородство, справедливість, гостинність, відкритість, щедрість, готовність допомогти, усвідомлення своєї належності до українського народу як його представника, відповідальність перед своєю нацією;

-Батьківщини: віра,надія, любов, громадянська відповідальність, вірність, готовність стати на захист, бажання працювати для розвитку країни, підносити міжнародний авторитет, повага до Конституції та законів держави;гордість за успіхи держави, біль за невдачі, суспільна активність та ініціативність.

-Національних цінностей : володіння українською мовою, бажання і потреба в накопиченні, збереженні та передачі родинних і національних звичаїв, традицій, обрядів, дбайливе ставлення до національних багатств, до рідної природи, сприяння розвиткові духовного життя українського народу; шанобливе ставлення до національних та державних символів; почуття дбайливого господаря своєї землі.

У патріотичних почуттях відбивається ставлення особистості до своєї держави, її минулого, майбутнього та сьогодення.

Складовими патріотичних почуттів є:

-почуття належності до своєї держави та її народу;

-почуття гордості за успіхи держави, біль за невдачі;

-повага до історії, культури, традицій, вірувань, менталітету;

-захоплення героїчними подвигами минулого та сучасності;

-любов до рідної природи;

-шанування рідної мови, традицій, звичаїв, обрядів рідної країни;

-ностальгія при розлуці з Батьківщиною;

-неприязнь до всього антиукраїнського;

-почуття національної гідності.

Історія розвитку проблеми патріотичних почуттів у педагогічній науці.

Виховні традиції української педагогіки складалися упродовж багатьох століть. За цей період наш народ набрав великого досвіду виховання, створив власну педагогічну культуру, в основі якої лежать ідеї народності, духовності, гуманізму, демократизму, патріотизму тощо.

Проведений аналіз історичних, історико-педагогічних джерел дозволив виділити основні етапи розвитку ідей патріотичного виховання в українській педагогічній теорії та виховній практиці.

Першооснови патріотичного виховання були закладені в народній педагогіці. Українська народна педагогіка сягає корінням у сиву давнину – ще до часів заснування Київської держави.

Народна педагогічна мудрість віддзеркалилася в усній народній - піснях, билинах, притчах, казках, міфах, легендах, прислів’ях, приказках тощо.

Головними рисами народної педагогіки є:

- всезагальний характер ідей народної педагогіки, її універсальність для всіх представників певної нації ;

- висока духовність і моральність;

-гуманізм, ставлення до життя людини як до найвищої цінності;

- демократизм;

- ідеал духовної свободи, незалежності та самостійності.

Другим етапом патріотичних ідей необхідно визначити період виникнення та становлення держави – Русі - України(ІХ-ХІІІ ст. )

Особливості та зміст патріотичного виховання в цей період ґрунтовно розкриваються в історичних пам’ятках: літописах, повістях, та билинах, повчаннях та молитвах, житіях святих тощо.

Виховний ідеал давньоруської епохи, складовою частиною якого виступає патріотичне виховання має такі риси:

- любов до Бога та Батьківщини;

- безкорисливе служіння Вітчизні;

- захист рідної землі, гордість та її велич;

- боротьба за єдність слов’янських народів;

- піклування про власний народ, про свою батьківщину.

Третій етап становлення ідей патріотичного виховання в історії обіймає час звільнення від татаро - монгольської навали та період українського національного Відродження (XIV_XVIII ст.).

На цьому історичному етапі велика увага приділяється вихованню в підростаючого покоління суто національних рис: любові до рідної землі, поваги до героїчних подвигів українців, готовності до захисту свого народу та Вітчизни.

Провідними рисами патріотичного виховання періоду українського Відродження виступають:

- віра в Бога як втілення Вищої справедливості та укріплення православної віри;

- любов до Батьківщини, збереження незалежності й соборності України, безкорисливе служіння державі;

- боротьба за волю, честь і славу України;

- виховання дітей в національному дусі на кращих традиціях українського народу.

Наступний, четвертий етап охоплює ХІХ ст.-поч. ХХ ст. – період національно-політичного відродження України та становлення української нації.

Тому в цей період особливостями патріотичного виховання виступають:

- любов до Батьківщини, за яку людина «терпить муки» і навіть «іде на смерть»;

- любов до народу, до його духовної спадщини ;

- національні почуття : любов до рідного краю, природи, до української мови, культури, історії, повага до національних та родинних традицій;

- служіння Богові як абсолютній Правді, Красі, Справедливості.

Соціально-політичні зміни в Україні на початку ХХ ст.. кардинально вплинули на подальший розвиток патріотичних ідей.

Аналіз досліджень дає можливість виявити позитивні та негативні риси патріотичного виховання в соціалістичному суспільстві.

Позитивні:

- любов до  батьківщини, відстоювання її інтересів;

- постійна готовність до захисту Вітчизни, турбота про її розквіт;

- гордість за історичні звершення  держави;

- зміцнення дружби та братерства між народами;

- повага до героїв війни та праці.

Негативні :

- підпорядкованість національних інтересів інтернаціональним;

- цілковита підтримка політичного курсу комуністичної партії та будь-яких його змін;

- заідеологізованість освіти;

- ігнорування ролі «малої» батьківщини, рідного краю;

- насадження російської мови та культури;

- формування нового типу людини – «радянська людина», що привело до з націй;

- нівелювання нації;

- ігнорування інтересів, традицій, цінностей народів Радянського Союзу;

- попрання віри в Бога, атеїстичне виховання.

Таким чином, ми визначили основні етапи становлення та розвитку ідеї патріотичного виховання в історії вітчизняної педагогічної думки, починаючи з основ народної педагогіки. Ми бачимо, що на різних етапах розвитку суспільства зміст патріотичного виховання постійно змінювався. Без патріотичних почуттів, переконань, дій людина не може бути справжнім громадянином і сином своєї Вітчизни.

Останнім часом ми переживаємо доленосні події – Революція Гідності, жертовний подвиг Героїв Небесної Сотні, збройне протистояння на сході країни. Вони чітко засвідчили життєву необхідність щодо активізації  національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання дітей та молоді, що є питанням національної безпеки.

Саме виховання національних почуттів і патріотизму (за допомогою відповідних заходів, історичної освіти, святкування визначних дат, популяризації національних міфів та символів; участі в різноманітних громадських акціях патріотичного змісту) є одним з основних засобів консолідації української політичної нації.

Слід чітко зазначити, що патріотичне виховання повинно бути націоцентричним, тобто воно спрямоване на формування любові до української нації, до власної історії, традицій, мови, віри, вітчизняної культури.

Музей при закладі освіти – один із важливих засобів удосконалення процесу в тому числі і патріотичного виховання учнів, розширення їх кругозору, розвитку пізнавальних інтересів та здібностей. Він допомагає встановленню міжпредметних зв'язків між навчальною і позакласною роботою.

Робота шкільного музею «Історія села Підлісного» з формування патріотичних почуттів учнів.

Музей  у закладі освіти є унікальною точкою заломлення культури та освіти.

Передача соціальної пам'яті тут здійснюється як нескінченний акт творчої реалізації та культуротворчості його творців і "користувачів", до яких відносяться керівник шкільного музею, шкільний актив, а також, у тій чи іншій мірі, учні школи, педагоги-соратники і добровільні помічники.

Завданнями шкільного музею є:

l     Виховання почуття патріотизму - такого "соціального почуття, змістом якого є любов до Батьківщини, відданість їй, гордість за її минуле і сьогодення, прагнення захищати інтереси батьківщини".

l      Збереження для вихованців та нащадків оригіналів, першоджерел, музейних предметів, які становлять історичну, художню або іншу цінність.

l      Сприяння впровадженню музейного матеріалу в навчальний процес .

l      Перетворення музейний предмет у засіб інформаційного та емоційного сприйняття минулих епох.

l      Сприяння включенню учнів у соціокультурну творчість, пошуково-дослідницьку діяльність по вивченню, відновленню історії малої Батьківщини.

l      Сприяння формуванню духовних цінностей.

Напрями музейної діяльності:

l     пошуково-дослідницька робота;

l      вивчення, опис музейних предметів;

l      створення експозицій;

l      проведення екскурсій, вечорів, конференцій;

Результат:

l     заповнення  дозвілля учнів;

l      оволодіння ними різними прийомами і навичками краєзнавчої та музейної роботи;

l      учні досліджують історію і проблеми рідного краю "зсередини“, що приводить до розуміння того, як багато сил і душі вклали їхні предки в економіку, культуру краю. Це виховує повагу до пам'яті минулих поколінь земляків, дбайливе ставлення до культурної та природної спадщини, своїх прав, без чого не можна виховати патріотизм і любов до своєї Вітчизни .

Процес виховання як спільна діяльність вихованців і вихователя отримує певні організаційні форми.

l     Музей в освітньому закладі - це складна, спеціально організована, тривала, колективна, традиційна, творча, регулярна і інтегрована форма виховання.

Форми роботи

lМасові (екскурсії, походи, конференції)

lГрупові ( експедиції, майстер-класи)

lІндивідуальні (робота з літературою, робота в архівах, підготовка рефератів і досліджень)

Мотивація

l     Молодші класи

-         емоційне налаштування на краєзнавчу інформацію;

l     Старші класи

-         пізнавальний аспект.

Які форми роботи вибрати? Відповідь на це запитання залежить від:

lКонкретних завдань,

lЗмісту краєзнавчої роботи,

lВікових особливостей дітей,

lІндивідуальних інтересів дітей,

lМожливості закладу освіти.

Музей „Історія села Підлісного” є комплексним музеєм широкого історичного профілю. Тут представлені основні віхи історії села від заснування до сьогоднішнього дня.

Музей знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Олександрівський район, село Підлісне, вулиця А.Авдієвського 1, 27342. Засновником музею є Підлісненська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів( наказ № 222 від 01.12. 1997 р.), на даний момент Підлісненська філія КЗ «Олександрівське НВО №2».

Керівник музею -  Варламова Ірина Михайлівна, вчитель історії та правознавства, кваліфікаційна категорія «вища», «старший вчитель» (стаж роботи в музеї – 20 років).

В музеї представлені такі експозиції:

1. „Українське народне житло середини і кінця ХІХ ст.» - розповідає про влаштування українського народного житла, його оформлення, побут українців.

2. „Моя земля – земля моїх батьків” – розповідає про створення села Підлісного, про колгоспне будівництво.

3. „Реабілітовані історією” – розповідає про роки сталінської тиранії, людей, які постраждали в цей час, та були реабілітовані.

4. «Голодомор 1932 – 33 років» - експозиція розповідає про страшні роки голодомору в селі.

5. „Через роки, через віки пам'ятайте...” – експозиція розповідає про жителів села, які брали участь в подіях ІІ Світової війни.

6. „Другий фронт” – експозиція розповідає про діяльність партизанського загону ім. Ворошилова.

7. „Хлопці з нашого села” – експозиція ніби продовжує дві попередні. Тут представлені матеріали про хлопців –зв’язківців, піонерів-героїв села Підлісного.

8. „Галерея рушників” – зібрані рушники дали з тих сімей, у яких хтось пішов на війну і не повернувся з неї.

9. „ П'є журавка воду” – експозиція розповідає про солдатських вдів і їх життя після війни.

10. «Галерея пам’яті» - експозиція розповідає про жителів села, які одними з перших були мобілізовані на фронт і з нього не повернулися.

11. „Афганістан болить в моїй душі” – експозиція розповідає про учасників війни в Афганістані.

12. „Мужність і біль” (ЧАЕС) – експозиція розповідає про жителів                 с. Підлісного, які брали участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

13. „Наші земляки – учасники АТО ” – експозиція розповідає про хлопців, що боронили і боронять нашу Україну на Сході.

Потенціал музею використовували для розширення і поглиблення позакласної, позашкільної роботи, а також педагогічним колективом при впровадженні активних форм роботи з учнями.  Вчителі-предметники (особливо вчителі літератури, історії) проводили уроки в музеї присвячені темі ІІ Світової війни, повоєнній відбудові, голодомору 1932-33років.

 Колектив музею, учасники краєзнавчого гуртка на базі музею займаються вивченням, охороною і пропагандою пам’яток історії, постійно доглядають могилу піонерів-героїв, братські могили, проводять культурно-освітню роботу не лише серед молоді, а і з іншими верствами населення (жителі села, учасники різного роду семінарів і навчань на базі філії).

Беручи участь у експедиціях, походах, екскурсіях систематично поповнюємо фонди музею. На сьогоднішній день загальна кількість одиниць збереження становить 475 експонатів (у 2010 р. – 316 експонатів).

Так  за результатами пошукової роботи було зібрано портретні зображення тих односельців, які першими були призвані до лав Червоної армії в 1941 році і створено Галерею пам'яті.

На базі музею  проводяться уроки пам’яті, зустрічі з учасниками війни в Афганістані. Так в 2012 році було проведено зустріч з учасником війни в Афганістані Варламовим О.А.

Експозиційний простір в нашому музеї вибудований таким чином, що в ньому присутні робочі зони для творчої діяльності.

 На  базі музею проходять майстер-класи по виготовленню писанок, ляльок-мотанок.

У 2014 році розпочата і триває робота по збору інформації про односельців-учасників АТО. За результатами роботи створено експозицію „Наші земляки – учасники АТО ”.

 Зустрічі  з учасниками АТО, випускниками школи – Савельєвим Ю. та Бровіцьким В. стали традиційними.

Члени краєзнавчого гуртка, що діє при музеї взяли участь в районній конференції «Наші земляки-учасники АТО» в листопаді 2015 року.

 За напрацьованими матеріалами було створено проекти та виставки, що постійно функціонують в музеї.

Одне з головних завдань музею у роботі з екскурсантами – сформувати ціннісне ставлення до культурного надбання, прищепити бажання до спілкування з музейними цінностями. Необхідними умовами для цього є створення в музеї умов для найбільш ефективної роботи з аудиторією. Намагаємося зробити так, щоб експозиція  стала засобом розвитку у відвідувача емоцій, уяви, фантазії та творчої активності. Незамінним у цьому випадку є використання новітніх інтерактивних технологій, популяризація музейного виховання, залучення різноманітних партнерів. З цією метою у своїй роботі почали  упроваджувати  програму «Торкатись руками». Пояснюється це тим, що у всіх людей, незалежно від віку, виникає бажання торкнутися руками предметів, в тому числі і музейних. Таким чином людина отримує цілий букет відчуттів, може на дотик відчути предмет, його фактуру, температуру, матеріал, форму, відчути неабияку емоційну віддачу. Наші експозиції оформлені таким чином що  можуть дати відвідувачу можливість отримати такі відчуття. Абстрактний світ музейних вітрин,таким чином, стає набагато ближчим і зрозумілішим.

Використовуємо також метод “занурення” в історичну епоху, який  забезпечує відвідувачу символічний доступ у простір іншої культури, і при цьому дає можливість не лише візуально відчути епоху, а й задіяти майже усі органи відчуття. Метод моделювання дозволяє групі відвідувачів провести музейне дослідження за допомогою уявної побудови ситуацій, подій, явищ, історичних процесів, “залучити до роботи” свою пам’ять та уяву. Це уможливлює не лише перевірку повноти своїх знань з певного предмета, а й сприяє розвитку практичних вмінь, їх вільного застосування.

Використовуємо потенціал шкільного музею і для формування патріотичних почуттів найменших мешканців філії – вихованців дошкільної групи. Для цього розробили екскурсію в кімнату народознавства «Українська хата – колиска нашого народу», що дозволяє унаочнити процес знайомства маленьких вихованців з минулим нашого народу.

Сьогодні в нашому закладі освіти вже існує своєрідний музейний комплекс в який входять: кімната народознавства, музей «Історія села Підлісного», галерея лісу, галерея мистецтв.

Галерея лісу була створена у 2008 році. В ній представлений тваринний та рослинний світ нашої місцевості, дослідницькі роботи учасників «Шкільного лісництва», відомості про працівників Червоно-Нерубаївського лісництва.

В Галереї мистецтва розповідається про творчих людей села, які тут народились: Гната Петровича Юру (1888-1966) – українського театрального режисера, актора театру і кіно. Терентія Петровича Юру (1884–1973) – українського актора, брата Гната Юри, першого лауреата Національної Шевченківської премії з Кіровоградщини Анато́лія Тимофі́йовича Авдіє́вськог (1933-2016) – українського хорового диригента, композитора, педагога, Академіка Академії педагогічних наук України, Дійсного члена Академії мистецтв України.

Наш музейний комплекс є осередком освіти і виховання, сприяє формуванню у молодого покоління національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпечує духовну єдність поколінь. Через цей комплекс ми займаємося вивченням, збереженням та використанням пам’яток природи, матеріальної і духовної культури.

Цілеспрямованість всіх форм роботи допомагає розвивати патріотичні почуття, розкривати здібності, виявляти індивідуальність.

                                                          Висновки

Аналіз становлення та розвитку ідей патріотичного виховання свідчить, що ця проблема завжди займала одне з провідних місць у вітчизняній педагогічній думці різних часів. Упродовж багатьох століть до неї зверталися видатні вчені, педагоги, психологи, філософи, політичні діячі.

Ми простежили, як з кожним історичним періодом ідеї патріотичного виховання наповнюються новими відтінками, але його головні риси залишаються незмінними: любов до Батьківщини, відстоювання її інтересів; боротьба за волю, честь, славу України; любов до народу, родини, сім’ї, служіння Богові як абсолютній Правді, Красі, Справедливості; обстоювання та відродження рідної мови, науки, освіти, культури, мистецтва, духовних традицій народу;зміцнення дружби між народами.

Однак зауважимо, що моральний, духовний зміст ідей патріотичного виховання полягає у постійному пошуку відповідей на одні й ті ж запитання : «Жити для себе чи для інших людей?», «Чи необхідно берегти вірність ідеям, що йдуть із глибини століть, від пращурів?», «Як виховати патріота своєї Батьківщини?», «Яку роль у патріотичному вихованні відіграють народні звичаї, обряди, традиції, чи потрібні вони?». Щоб дати науково обґрунтовану відповідь на ці та інші запитання, необхідно змінити ряд уже застарілих підходів до проблеми патріотичного виховання.

У патріотичних почуттях відбивається ставлення особистості до людей, до своєї держави, до її минулого, майбутнього та сьогодення. Мета переконань полягає в тому, щоб підвести людину до усвідомлення патріотизму, до внутрішнього його сприйняття. Патріотична діяльність виявляється у пошуковій, краєзнавчій роботі, в процесі пізнання, в праці тощо.

Проведений аналіз роботи музейного комплексу Підлісненської філії довів: патріотичні почуття, що виникають завдяки засобам  роботи шкільного музею, відіграють у житті школяра роль внутрішнього стимулятора, який є найкращим і найсильнішим двигуном його громадянського ствердження на основі природного потягу до родини, рідного міста, краю, країни та Батьківщини в цілому.

                                       Використані джерела.

1. Гайда Л. А.   Музей у навчальному закладі / Л.  А.  Гайда. – К.: Шк. світ, 2009. – 128 с. – (Бібліотека "Шкільного світу").

2. Закон України «Про  освіту».

3. Концепція Нової української школи.

3. Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки.

4. Набока Л. В. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді: Виховна робота в школі. –Харків: Видавнича група «Основа. –С. 27.

5. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5 томах. –Т.1 / За ред.. Дзеверіна. -К.: Радянська школа, 1976. –С.131.

6. Тронько П. Т. Історичне краєзнавство: крок у нове тисячоліття (досвід, проблеми, перспективи)-К., 2000.–3-6 с.

7. Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність : матеріали обласної науково-методичної конф., 4-5 вересня 2007 р., Кіровоград / Ред. Л.А.Гайда. – Кіровоград : Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2008. – 148 с.

8.  Учнівська краєзнавча експедиція як форма діяльності шкільного музею / Л. Гайда // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 178-183. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

9. Чорна К.І. Виховання громадянина, патріота, гуманіста. Науково-методичний посібник. –К.: ТОВ „ХІК”, 2004.

Виховання громадянина з демократичним світоглядом і культурою, який не порушує прав і свобод людини та з повагою ставиться до традицій і культури інших народів.

В усі часи й епохи, в усіх цивілізованих країнах суспільство, педагогіка, школа ставили перед собою завдання – виховувати громадянина – людину з певним набором прав і обов’язків, яка поважає і дотримується правил співжиття, прийнятих у даному суспільстві, традицій своїх співвітчизників, тобто певний тип соціально зумовленої поведінки. Всі державні й суспільні інститути, конституції, мораль, право, ідеологія таких країн спрямовані на виховання громадян. Совістю громадян сильна країна – економічно, політично, морально.

Переконана, щоб діти стали народом, творцями своєї долі ( а це покликана забезпечити незалежна Українська держава), необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім'ї, школі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття.

 Але в сучасній геополітичній ситуації громадянська культура особистості має формуватись не лише на основі національної культури і національних цінностей, а й з урахуванням загально цивілізаційної спадщини людства, плюралізму віросповідань та системи ідей, а також прагнення до універсалізації загальних правил та цінностей.

При формуванні змісту виховної роботи у класі намагаюсь дотримуватись:

1)особистісно зорієнтованого підходу, за якого у центрі навчально-виховного процесу стоять інтереси особи. За таких умов центральною ідеєю громадянської освіти визначаю поняття невідчужуваних прав людини, а зміст її спрямовую на виховання громадянина демократичного суспільства, патріота України, що прагне вільного вибору і будує свою діяльність на основі визнання абсолютної цінності прав людини. Особистісно зорієнтований підхід за формування змісту громадянської освіти передбачає врахування вікових особливостей учнів, розробку кожного конкретного етапу виховання за віковою вертикаллю у взаємопов’язаному контексті всього навчального процесу; ( практично: бесіди «Гуманістична мораль у громадянському суспільстві», «З чого починається Україна» ( до Дня Соборності України), години спілкування "Державні символи України", "Як стати лідером?" , «Світова книга прав дитини», );

2) діяльнісного підходу, що означає спрямування змісту громадянської освіти на розвиток уявлень і вмінь, що сприяють успішній соціальній активності особистості. Цей підхід реалізую шляхом створення навчальних ситуацій, в яких апробовуються на практиці засвоєні громадянські цінності ( до глобальних проблеми через локальну).( практично: години спілкування: "Пізнай себе - і ти пізнаєш світ", «Освіта і професія». Тренінг «10 кроків до здорового способу життя»)

3)конкретно-історичного підходу, в основі якого є своєрідна модель конкретних вимог суспільства щодо підготовки молоді до життя та діяльності в даному суспільстві на певному етапі його розвитку. Конкретно-історичний підхід спрямовує зміст громадянської освіти на вирішення найбільш актуальних для даного етапу розвитку українського суспільства завдань. (практично: Години спілкування«Уважно подивись навколо. Аксіоми духовності», «Я не ображу рідної землі» . Диспут «Культура – повага до людей і до себе. Чи вважаєш ти себе культурною людиною?». Бесіда «Дерево міцне корінням, а людина родом»)

 Оволодіння культурним надбанням своєї нації відбувається водночас із вихованням доброзичливого і зацікавленого ставлення до культур інших народів, етнічних спільнот, які становлять культурне розмаїття регіону, України, Європи, міжнародного географічного регіону, світу.

Тобто ідеї громадянськості та демократії мають бути основними та наскрізними в системі шкільного життя, в його формальних та неформальних проявах.

Для цього застосовую  найрізноманітніші форми та методи роботи. Це і  традиційні предметні тижні, лекції,  екскурсії , яким надаю громадянознавчого спрямування.

Певні демократичні та громадянські цінності діти засвоюють, беручи участь у повсякденному житті школи, спільноти, громади. ( практично: участь в учнівському самоврядуванні класу, школи) .

У виховній роботі використовую не тільки традиційні методи: лекції, диспути, бесіди, бо вони хоч і дозволяють подавати різноманітну інформацію, акцентувати увагу вихованців на ключових аспектах теми, все-таки не орієнтовані на активну взаємодію вихованця і вихователя, учнів між собою, самостійне і спільне прийняття рішень, а саме це є вирішальною передумовою їх громадянської активності в майбутньому.

А от активні методи стимулюють творчість, ініціативу, самостійне і критичне мислення і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії. Такими методами є різноманітні види дискусій («гудіння бджіл», «сніжки», ситуаційно-рольові ігри, ігри -драматизації, «мозкові атаки»).

І останнє. Громадянськість – це єдність громадянської свідомості і громадянської поведінки. Досвіду громадянської поведінки діти активно набувають у школі. Але треба, щоб і вдома діти відчували громадянську позицію батьків, їхню щиру зацікавленість життям країни. Тільки дуже важливо, щоб високі слова не перетворювались у свідомості дітей на гучні, але порожні фрази, змісту яких вони ще не розуміють.

Виховний проект "Шість кроків у майбутнє" 9 клас

Назва проекту. «Шість кроків у майбутнє»

Мета: виховання випускника – громадянина, патріота, освіченої людини, гармонійної, всебічно розвиненої, творчої особистості, здатної до самореалізації та адаптованої до життя у соціумі, сім’янина, професіонала, носія культури.

Проблема: становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію на Людину, її духовну культуру. Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинена національно свідома, високоосвічена, життєво компетентна особистість, здатна до саморозвитку та самовдосконалення.

Спосіб розв’язання проблеми: поєднання системи принципів національно-патріотичного виховання в цілісну систему, яка забезпечує досягнення відповідних результатів – міцно і органічно засвоєних загальнолюдських, і національних цінностей, сформовану стратегію життя суспільства, яка передбачає постійний рух до здійснення нових, соціально значущих задумів.

Тип проекту: виховний, довготерміновий.

Характеристика проекту за змістом: проект передбачає проведення бесід, годин спілкування, годин здоров’я, анкетувань, тренінгів, круглих столів, усних журналів, уроків мужності, батьківських зборів, індивідуальних консультацій з дітьми та батьками.

Вся виховна робота буде проводитися через реалізацію так званих шести кроків у майбутнє. А саме:

Крок 1 – крок до суспільства і держави. « Я – громадянин України, я – господар на своїй землі».

Мета: формувати потреби у збереженні та при­множенні духовного й матеріального багатства українського народу:

відповідальності, як важливої риси особистості, за долю Батьківщини;

розуміння особистістю своїх прав, свобод, обов'язків;

громадянської життєвої позиції, участь в учнівському самоврядуванні, житті школи та громади;

власної віри у духовні сили народу, його майбутнє;

усвідомлення себе патріотом і громадянином України;

участь у самоврядуванні закладу;

потреби у полікультурному спілкуванні на основі взаєморозуміння та поваги.

Назва заходів:

"Громадянське суспільство - гарантія дотримання прав людини", "Гуманістична мораль у громадянському суспільстві", "Державні символи України", "Дебати: право на приватне життя", "Україна - європейська держава", "Видатні вчені України", "Ваш світлий Подвиг незабутній", "Культура політичної дискусії", "Твоя правова культура",   "Що ми можемо зробити для того, щоб шкільне життя було яскравим і незабутнім", «Сучасні герої України».

Крок 2 – крок до себе. « Я – справжня людина, я – творець своєї долі».

Мета: сформувати основні засади "Я-концепції" особистості:

- усвідомлення власної індивідуальності, неповторності;

- виховання самоповаги;

- формування емоційної культури;

- навичок самотворення,  життєтворення;

- стремління до ідеалу.

Назва заходів:

"Мій ідеал",  "Бережи честь змолоду",  "Пізнай себе - і ти пізнаєш світ",  "Мої життєві принципи", "У колі симпатій", "Країна моїх мрій", "Вміння бути самим собою", "Як стати лідером?" ( жовтень),  "Без добрих справ немає доброго імені", "Про культуру почуттів", "Засоби профілактики травматизму і патологічних станів організму під час проведення туристсько-краєзнавчих подорожей", "Що таке самовиховання, самооцінка, самореалізація?", "Найскладніше - не відстоювати свою думку, а мати її", "Життя - це не ті дні, що минули, а ті, що запам'ятались", "Умій сказати, умій змовчати", "Хочеш бути щасливим - будь ним!",  "Не говори, що знаєш, але знай, що говориш", "Бережи себе", "Здоров'я - скарб".

Крок 3 – крок на зустріч родині. « Я – надія родини».

Мета: засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей:

- здоров’я – найвища цінність;

- ціннісне ставлення до оточуючих людей;

- культура спілкування і мовленнєвий етикет;

- повага до батьків, сім’ї, родини;

- цінність здорового способу життя;

- формувати навички співжиття у колективі;

- готовність нести відповідальність за свої вчинки.

- неприйняття агресії і насильства

Назва заходів:

"Любов до ближнього — джерело величі людини", "Відкрийте чарівні двері добра і довіри", "Любов'ю дорожити вмійте" (лютий), "Колектив починається з мене". "Цінності моєї родини", "Портрет мого колективу", "Я і ми". "Мої вчителі, старші друзі та наставники", "Жити — значить спілкуватися", "Культура користування мобільним зв'язком", "Я та інформаційно-комунікаційні технології", "Твоя інформаційна безпека", "Ризики в Інтернеті".

Крок 4 – крок до праці. « Я – господар».

Мета: Кроки на шляху до професійного самовизначення:

- активно-позитивне ставлення до праці;

- знання про культуру праці в традиціях українського народу;

- сформованість таких якостей як цілеспрямованість, організованість, працьовитість та наполегливість у подоланні труднощів у всіх видах діяльності;

- значущість суспільнокорисної праці;

- вміння проектувати індивідуальну освітню траєкторію;

- уявлення про сучасний ринок праці.

Назва заходів:

"Впорядкуємо ігровий майданчик для малят", "Працюємо разом, радіємо разом", "Як повернути до життя старі речі", "Основи економії та бережливості", "Підліткова праця: правознавчий аспект", "Ким бути чи яким бути?", "Як не помилитися у виборі професії?", "Світ професій: праця та покликання" (листопад), "Освіта і професія", "Твій вибір – життєвий успіх", "Ти і ринок праці", "Презентація професій", "Ярмарок професій".

Крок 5 – крок до природи. « Я – частина природи»

Мета: формувати почуття особистої причетності до збереження природних багатств:

відповідальне ставлення до природних ресурсів і багатств;

ощадливе використання енергоносіїв;

формування екологічної культури;

навички безпечної поведінки в природі;

потреба в оздоровленні довкілля та участь у природоохоронній діяльності;

навички життєдіяльності в умовах екологічної кризи.

Назва заходів:

"Збережемо чистоту водних просторів наших!", "Бережіть рідну природу!", "Бережіть ліс — легені планети!", "Збережемо наше довкілля!", "Екологічний КВК", "Посади дерево", "Чистий зелений світ навколо тебе", "Захистимо мурашник",  "Вони — з Червоної книги!", "Квіти — очі землі", "Рослини у творах мистецтва", "Уроки Чорнобиля", "Стояла я і Слухала весну...", "Хай вічно струмує вода", "Мальовнича моя Україна; оформлення фотоальбому", "Краса і біль України": "Свята Спадщина",  "Скривджена земля", "3 попелу і забуття", "Еко-світ навколо тебе" (квітень), "Свято врожаю".

Крок 6 – крок до культури, мистецтва. « Я -  творча особистість»

Мета: формування потреби у спілкуванні з мистецтвом як основи естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності:

пізнавального інтересу до мистецтва;

навичок сприймання та аналізу художніх творів;

здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;

художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки.

Назва заходів:

"Я малюю світ", "Мої захоплення", "У світі кіномистецтва", "Музичний калейдоскоп",  "Осінній дивограй", "Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну", "П'ять хвилин з мистецтвом", "Музична вітальня", "Україна моя вишивана", "Загадка — до мудрості кладка", "Подорож мережею Інтернет: відкриті наукові архіви, електронні бібліотеки, віртуальні музеї, світ електронних словників, електронна культура, термінологічні довідники", “Складаємо художню карту рідного села”.

Кінцевий продукт: Випускник, в свідомості якого відбулося:

- утвердження принципів співпраці, формування вміня роботи в команді, розвиток комунікативних навичок і культури міжособистісних відносин;

- утвердилося розуміння поняття «Я-Особистість», усвідомлення своєї ролі в класі, школі, громаді, суспільстві;

- сформувалися навички прийняття рішення, створення умов для вибору дитиною своєї світоглядної позиції;

- сформувалися ціннісні орієнтації, розвинулися особистісні якості.

Керівник проекту: Варламова І.М.

Учасники проекту: учні 9 класу, класний керівник, батьки, вчителі-предметники, громадськість.

                                          Структура проекту

Етапи	Діяльність учнів	Діяльність класного керівника
Початковий ( серпень 2015)	Визначення теми проекту, цілей та завдань, пошук необхідної інформації, розроблення плану реалізації.	Формування мотивації учасників, створення ініціативних груп, консультація відносно вибору  тематики роботи, визначення загального напрямку і орієнтирів роботи та критеріїв оцінки роботи.
Основний ( вересень 2015- травень 2016)	Збір, аналіз та систематизація інформації з проблеми, обговорення її в групах, проведення виховних заходів, оформлення макета чи моделі результатів роботи	Регулярна консультація відносно змісту проекту, допомога в проведенні виховних заходів, стимулювання розумової діяльності, формування виховних цілей в результаті діяльності кожного учасника.
Завершальний ( червень – 2016)	Оформлення звіту, підготовка усної презентації перед батьками, вчителями, учнями школи, захист проекту, рефлексія.	Допомога у підготовці презентації результатів роботи. Підготовка до усного захисту презентації, відпрацювання вміння відповідати на запитання слухачів, участь в аналізі зробленої роботи, оцінка внеску кожного з учасників.

ВЕРЕСЕНЬ

Години здоров’я

01.09. - «Вивчаємо танцювальні вправи»

08.09. - «Вивчаємо танець «український драйв»

15.09. - «Корекція танцем»

22.09. - «Вправи для сутулих»

29.09. -«Гімнастика. Імітаційні вправи»

Години спілкування

02.09.- «Державні символи України»

09.09. – «Пізнай себе і ти пізнаєш світ».

16.09. – «Портрет нашого колективу».

23.09. – «Освіта і професія».

30.09. – «Мої захоплення».

Бесіди з безпеки життєдіяльності

 03.09. - Правила поведінки учнів у школі на перерві.

10. 09. – Небезпека на дорогах.

17.09. – Шкідливі звички.

24.09. – У лісі.

ЖОВТЕНЬ

Години здоров’я

06.10.- «Вправи без предметів» 

13.10.- «Вправи з малим м’ячем»

20.10. - «Вправи з малим м’ячем»

27.10. - «Вправи із скакалкою»

Години спілкування

07.10. – «Музичний калейдоскоп».

14.10. – «Свято Покрови Пресвятої Богородиці»

21.10. – «Як стати лідером».

28.10. – «Гуманістична мораль у громадянському суспільстві».

Бесіди з безпеки життєдіяльності

01.10. – Держава на захисті життя і гідності людини.

08.10. – Мобільні радіотелефони.

15.10. – Кримінальне законодавство щодо відповідальності за тероризм.

22.10. – Я їду по дорозі.

ЛИСТОПАД

Години здоров’я

03.11.- «Вправи із скакалкою»

10.11.- «Вправи з обручем»

17.11.- «Вправи з обручем»

24.11.- «Вправи без предметів» 

Години спілкування

04.11. – «Без добрих справ немає доброго імені».

11.11. – «Цінності моєї родини».

18.11. – «Мальовнича моя Україна: оформлення фотоальбому».

25.11. – «Світ професій: праця та покликання»

Бесіди з безпеки життєдіяльності

05.11. – Вільний час.

12.11. – Надання невідкладної допомоги.

19.11. – НС метеорологічного характеру.

26.11. – Залізничний транспорт.

ГРУДЕНЬ

Години здоров’я

01.12. –«Зимові ігри»

08.12. -«Рухливі ігри взимку»

15.12. -«Вправи з обручем»

22.12. -«Вправи з гімнастичною палицею»

Години спілкування

02.12. – «Сучасні герої України».

09.12. – «Підліткова праця: правознавчий аспект».

16.12. – «Рослини у творах мистецтва».

23.12. – «Загадка – до мудрості кладка».

Бесіди з безпеки життєдіяльності

03.12. – Участь у злочинах.

10.12. – Відповідальність неповнолітніх. Напад. Шантаж.

17.12. – Газ у побуті.

24.12. – Заходи безпечного поводження на кризі.
СІЧЕНЬ

Години здоров’я

12.01. -«Руховий режим у зимові місяці»

19.01. -«Аеробіка для доброго самопочуття»

26.01. -«Степ-аеробіка»

Години спілкування

13.01. – «Що ми можемо зробити для того, щоб шкільне життя було яскравим і незабутнім».

20.01. – «День Святого Водохреща».

27.01. – «Герої Крут».

Бесіди з безпеки життєдіяльності

14.01. – Правила поведінки учнів у школі на перерві.

21.01. – Обережно, ожеледиця!

28.01. – Безпечна поведінка при пожежах.
ЛЮТИЙ

Години здоров’я

02.02. -«Степ-аеробіка»

09.02 -«Корекція танцем»

16.02. -«Танцювальні вправи»

23.02. -«Танцювальні вправи»

Години спілкування

03.02. – «Як повернути до життя старі речі».

10.02. – «Любов’ю дорожити вмійте»

17.02. – «Складаємо художню карту рідного села»

24.02. – «Екологічний КВК»

Бесіди з безпеки життєдіяльності

04.02. – Опіки.

11.02. – Яке буває кохання.

18.02. – Право людини на життя, свободу, недоторканість.

25.02. – Аварія на кораблі.
БЕРЕЗЕНЬ

Години здоров’я

01.03.- «Фізичні вправи «Назустріч сонцю».

15.03.- «Ходьба»

22.03.- «Ходьба»

29.03.- «Степ-аєробіка»

Години спілкування

02.03. – «Ким бути чи яким бути?»

09.03. – «Т.Г.Шевченко і мистецтво»

16.03. - «Любов до ближнього – джерело величі людини».

23.03.

30.03. – «Театральна вітальня»

Бесіди з безпеки життєдіяльності

03.03. – Дитина в автономній ситуації.

10.03. – Про зґвалтування.

17.03. – Зменшіть страждання при переломах.

24.03. – Підприємства нашого регіону.

31.03. – Основи процесу горіння.

КВІТЕНЬ

Години здоров’я

05.04.- «Ігри на повітрі»

12.04.- «Українські народні ігри»

19.04.- « Ігри народів світу»

26.04.- « Ігри народів світу»

Години спілкування

06.04. – «Благовіщення Пресвятої Богородиці».

13.04. – «Дебати: право на приватне життя».

20.04. – «Еко-світ навколо тебе».

27.04. – «Уроки Чорнобиля».

Бесіди з безпеки життєдіяльності

07.04. – Пожежонебезпечні властивості речовин.

14.04. – Соціальна складова здоров’я.

21.04. – У лісі.

28.04.-  Паніка.
ТРАВЕНЬ

Години здоров’я

03.05.- «Фізичні вправи на повітрі»

10.05.- «Профілактика плоскостопості»

17.05.- « Руховий режим учня»

24.05.- «Як правильно підготуватися до ДПА»

Години спілкування

04.05. – «Ваш світлий Подвиг незабутній».

11.05. – «Життя – це не ті дні, що минули, а ті, що запам’ятались».

18.05. - "Подорож мережею Інтернет:  віртуальні музеї"

25.05. – «Україна моя вишивана»

Бесіди з безпеки життєдіяльності

05.05. – Я їду по дорозі.

12.05. –  Сонце і друг і ворог.

19.05. – Як «вмикається» настрій.

ПІЗНАВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ

№п/п	Зміст роботи	Дата	Клас	Відповідальні
1.	З метою розвитку в учнів інтересу до знань провести: ·         День знань ; ·         Свято Золотої осені;	01.09. Вересень	1-11	ЗВР, класні керівники, вчителі-предметники, п/о
2.	Організовувати вечори, конкурси, інтелектуальні ігри.	Протягом року	8-11	Вчителі-предметники, п/о
3.	Організувати відзначення ювілейних дат, річниць визначних діячів України та світу, проводити про них бесіди, виховні години, випускати стіннівки.	Протягом року	1-11	Вчителі-предметники, класні керівники, п/о
4.	Проводити екскурсії по визначним місцям рідного краю.	Протягом року	5-11	Класні керівники
5.	Раз на місяць проводити рейди бережливих / по збереженню підручників та шкільного інвентаря/.	ІУ п’ятниця місяця	1-11	Актив, бібліотекар
6	Провести заходи щодо відзначення Дня партизанської слави	19.09.15	1-11	Класні кер., п/о
7	Тиждень знань Правил Дорожнього руху на тему: «Коли вирушаєш у путь – завжди обережним будь!»	з 14 по 18 вересня 2015 року	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер
8	Взяти участь у районних змаганнях з футболу	09.10.	7-11	Вч.фізвих
9	ІІ (шкільний ) етап Всеукраїнських олімпіад із базових дисциплін	Пр..міс	7-11	Вчителі-предметники
10	Конкурс української паляниці	16.10	1-11	Кл.кер
10	Відзначення 71-ї річниці визволення України від нацизму в Другій світовій війні	Пр..міс.	1-11	п/о, кл.кер
11	Відзначення Дня української писемності	06.11	1-11	Вчителі кр...мови, початкових класів
12	Тиждень знань Пожежної безпеки на тему: «Вогонь наш друг, та не завжди, чекати можна і біди!»	з 09 по 13 листопада 2015 року	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер
13	Конкурс «Наші таланти»	27.11	1-11	Кл.кер
14	Просвітницько-профілактична акція «16 днів проти гендерного насильства»	Пр..міс	1-11	п/о, кл.кер
15	День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій	20.11	1-11	Кл.кер
16	І (районний) етап Всеукраїнських олімпіад із базових дисциплін	Пр..міс	7-11	Вчителі-предметники
17	Всесвітній день інваліда	01.12	1-11	п/о, кл.кер
18	Всесвітній день боротьби зі СНІДом	03.12	1-11	Кл.кер
19	День Святого Миколая	19.12	1-4	Вч.поч.кл, п/о
20	Конкурс «Родинне дерево»	18.12	1-11	Кл.кер, п/о
21	Новорічні свята	27.12	1-11	ЗДВР, кл.кер,п/о
22	День Соборності	22.01	1-11	Кл.кер, п/о
23	Конкурс української страви	29.01	1-11	Кл. кер
24	Тиждень сприяння здорового способу життя та безпеки життєдіяльності на тему: «Здоров’я мати – вік біди не знати!»	з 01 по 05 лютого 2016 року	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер
25	Змагання з волейболу (хлопці)	06.02	7-11	Вч.фізвих
26	Змагання з волейболу (дівчата)	13.02	7-11	Вч.фізвих
27	День Святого Валентина. Конкурс української пісні	14.02	1-11	Кл.кер, п/о
28	Змагання з баскетболу(хлопці)	20.02	7-11	Вч.фізвих
29	Змагання з баскетболу(дівчата)	26.02	7-11	Вч.фізвих
30	Святковий концерт до Дня 8 березня	06.03	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер
31	Шевченківські дні (заходи, присвячені 202 річниці від дня народження Т.Г.Шевченка)	05.03-10.03	1-11	Кл.кер, вчителі укр..мови
32	Спартакіада школярів з волейболу (хлопці)	18.03-21.03	7-11	Вч.фізвих
33	Спартакіада школярів з волейболу (дівчата)	25.03-28.03	7-11	Вч.фізвих
34	Конкурс танцю	29.04	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер
35	Конкурс на кращий твір та малюнок за темою «Людина і ліс»	27.04	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер
36	Тиждень знань безпеки життєдіяльності на тему: «Цивільний захист – це не жарти, треба всім про нього знати!».	з 04 по 08 квітня 2016 року	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер
36	Акція «Майбутнє лісу в твоїх руках»	Пр..міс	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер
37	Акція «Ветеран живе поруч» до Дня Перемоги	Пр..міс	1-11	п/о, кл.кер
38	Фотовиставка «Ніхто не забутий»	08.05	1-11	п/о, кл.кер
39	Виставка фоторобіт «Моя Україна»	15.05	1-11	п/о, кл.кер
40	Конкурс патріотичної пісні	06.05	1-11	п/о, кл.кер
41	День захисту дітей	01.06	1-11	ЗДВР, п/о, кл.кер