Краєзнавство та музейна справа

Сталося так, що повернувшись після 5-річного навчання в Кіровоградському педінституті до стін своєї власної школи у якості вчителя, отримала громадське навантаження, яке сьогодні вже стало частиною мого життя – це шкільний музей.

 Музей створювався поступово, поетапно, на основі зібраного матеріалу під час краєзнавчої та пошукової роботи.

 Досвід засвідчує, що формуванню цілісної історичної свідомості учня, вихованця , а саме це є метою нашої освіти, сприяє поєднання вивчення історії України з історією краю та історією родини. Саме цей підхід свого часу ліг в основу краєзнавчої роботи в школі.

 І саме це мав на увазі О.Довженко говорячи що «З рідної місцини нам відкривається видимість на всі сторони світу»

 У науковій літературі відсутнє однозначне трактування краєзнавства як педагогічного поняття. Це, очевидно, зумовлено багатоманітністю педагогічних функцій краєзнавства. Серед них хочу виділити дві: - науково-пізнавальну і виховну.

Між багатьма галузями науки краєзнавство «прокладає містки», зв’язує їх ідеєю антропоцентризму, ставлячи в центр досліджень людину, народ. Воно включає в себе як гуманітарні науки. так і природничі. З усіх визначень краєзнавства мені найбільше імпонує це:

Краєзнавство – творчо-пошукова діяльність, пізнання історії і природи, матеріальної і духовної культури певної території (краю), сума здобутих знань та їх популяризація серед населення.

Отже, краєзнавство можна визначити як організовану і керовану педагогами діяльність учнів, спрямовану на всебічне вивчення і активне перетворення навколишнього життя і природи.

Але  здійснення краєзнавчого принципу в навчально-виховній роботі можливе лише за умови систематичного нагромадження в закладі місцевого пошуково-краєзнавчого матеріалу. Цей матеріал поступово збирають у краєзнавчому куточку, який з часом може перерости в краєзнавчий музей чи як зараз правильно говорити в комплексний. В нашому випадку нагромаджений матеріал переріс у створення цілого музейного комплексу, в якому є : кімната народознавства, музей історії села Підлісне, галерея лісу, мистецька галерея.

Переконана, що музей не повинен бути просто зібранням матеріалів, мертвою виставкою фотографій і документів. Це жива, дійова сила. Тут проводяться уроки, факультативні заняття, гурткова робота з учнями.