На сучасному етапі одним із пріоритетів модернізації освіти є профілізація
старшої школи. Вона може здійснюватися через профільну школу (як окрему школу,
тобто самостійний освітній заклад, який обрав собі певну спеціалізацію), або
шляхом профільного навчання у старших класах загальноосвітньої школи.
Тому невипадково Міністерство освіти і науки України в документах, які регламентують
діяльність середньої загальної школи головним завданням визнало профілізацію
старшої школи. Все це вимагає перегляду підходів до визначення мети і завдання
шкільної освіти, формування їх змісту, організації навчально-виховного процесу.
Зосередженість на потребах освіти і розвитку учнів передбачає пряму залежність
проектування навчального змісту і методичного забезпечення від вікових та
індивідуальних особливостей школярів. Основою всіх перетворень має стати
реальне знання потенційних можливостей дітей, прогнозування потреб і моделей
розвитку особистості; саме на цьому ґрунтується перехід на профільну школу.
Профільне навчання – вид диференційованого навчання, який передбачає
врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для
навчання учнів відповідно до їхнього професійного самовизначення, що
забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті і структурі організації
навчання.
Мета і завдання профільної школи
:
- реалізація особистісно орієнтованого навчального процесу ;
- здійснення ефективної підготовки випускників школи до засвоєння програм
вищої професійної освіти;
- вивчення профільних предметів, необхідних для безперервної освіти;
- створення умов для суттєвої диференціації змісту навчання старшокласників
і можливості вибору індивідуальних освітніх програм;
- розширення можливості соціалізації випускників, підготовка до свідомого
вибору професії;
- сприяння рівному доступу до здобуття повноцінної освіти відповідно до
індивідуальних нахилів, здібностей, потреб.
Профільне вивчення низки предметів забезпечує належний рівень підготовки
випускників школи до вступу у вищі навчальні заклади, але, як правило, не дає
професії. Завдання сучасної школи полягає в тому, щоб створити умови, надати
можливість учням зорієнтуватися в житті, зробити свідомий вибір професії.
Профільне навчання спрямовано на реалізацію особистісно зорієнтованого
навчального процесу, при якому істотно розширюються можливості учня, будувати
індивідуальну освітню траєкторію.
Соціально-психологічна служба філії провела тестування учнів 11 класу з
метою вивчення їх життєвих планів, інтелектуального розвитку, нахилів та
інтересів.
У 50% учнів 11 класу ще недостатньо розвинені особистісні якості, необхідні
для вибору профілю : готовність до вибору і відповідальність за нього,
наявність здібностей, інтересів, об’єктивна самооцінка, самостійність, сила
волі. Окрім того, дітям бракує знань для вибору профілю навчання і професійного самовизначення: про свої
здібності, про гаму професій, про потреби регіону у певних спеціалістах
тощо. Учні передовіряють вирішення цих
питань батькам.
Для вирішення даної проблеми класним керівникам, соціальному педагогу
потрібно вести постійно діагностично-прогностичну роботу в даному напрямі. Це й
індивідуальні бесіди, і тренінгова робота, і використання запитальників, і
експертний аналіз навчальної і позанавчальної діяльності тощо.
Паралельно треба проводити профконсультаційну роботу : класні години,
присвячені вибору професії, психологічний тренінг того ж спрямування, зустрічі
з випускниками, що стали студентами. Робота з батьками : батьківські збори,
присвячені специфіці профільного навчання, зустрічі батьків з психологами.
Сучасний старшокласник прагне знати не тільки те, які знання йому треба
засвоїти, яких навичок набути, а й навіщо це йому знадобиться в подальшому
житті. Профілювання саме й орієнтоване на індивідуалізацію навчання і
соціалізацію учнів з урахуванням реальних потреб ринку праці, на подолання
розриву між школою і вищим навчальним закладом.
Ідея профільного навчання реалізується з метою :
- забезпечення поглибленого вивчення окремих загальноосвітніх предметів;
- створити умови для диференціації та індивідуалізації навчання, вибору
кожним учнем індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до його здібностей,
нахилів та потреб;
- розширення можливості соціалізації учнів, зокрема ефективніше готувати
випускників до професійного самовизначення;
- забезпечити наступність загальної та професійної освіти, усунувши
розбіжності у вимогах до підготовки випускників у школі та до абітурієнтів при
вступі до ВНЗ.
Вагомим показником
навчально-виховної діяльності школи та ефективності впровадження профільної
освіти є показник соціальної адаптації учнів 11-х класів, який характеризує
рівень навчальних досягнень та життєвої компетенції випускників за межами школи
відповідно до вимог соціуму. Традиційно високим є відсоток вступу випускників
до ВНЗ та продовження професійної освіти.
На сучасному етапі розвитку суспільства профорієнтація представляє процес
динамічного узгодження можливостей
особистості з вимогами професії. Відомо, що вибрати для себе справу, що цілком
відповідає потребам, інтересам особистості, її прагненням, а також фізичним
можливостям , що розкриваються в процесі трудової діяльності не просто, і перш ніж
знайти себе в праці, необхідно пізнати себе, вивчити світ професій, можливості
одержання освіти та професійного росту.
Головним завданням у профорієнтаційній роботі є :
1. Допомагати учневі виявити
в собі професійно значимі якості та здібності, де б він міг максимально
самореалізуватись.
2. Спрямовувати учнів на
самопізнання, власну активність як основу професійного самовизначення.
3. Формування вміння
зіставляти свої здібності, знання, інтереси з вимогами до професій.
4. Забезпечити розвиток
професійно необхідних якостей особистості.
5. Акцентувати увагу на
усвідомленні учнями праці як життєвої, повсякденної необхідності.
Усі поставленні завдання є
основою самовизначення випускників.
У грудні
соціально-психологічною службою було проведено тестування учнів 11-го класу.
За відомою класифікацією професій
Є.Климова виділяється п’ять їх типів :
1. Людина-природа.
2. Людина-техніка.
3. Людина-людина.
4. Людина – знак.
5. Людина – художній образ.
Ці типи
професій можна розглядати як загальні профілі. Тоді існуючі в нашій школі
профілі навчання можна розподілити за такими типами :
-
Людина – знак : математичний
-
Людина – природа : природничий
-
Людина – техніка : технологічний
-
Людина – художній образ : філологічний
-
Людина-людина : гуманітарний профіль
Розглянемо результати тестування :
11 - кл . – із 10 опитаних учнів
– 6 учнів – 60 % технологічного профілю, 4 учні - 40 % філологічно-гуманітарний профіль.
В нашій філії запроваджено профілізацію з трьох предметів: української
мови, математики та історії. Думаю, що попередньо повідомленні результати
тестування учнів 11 класу дають відповідь на питання «Чому саме з цих предметів
проходить профілізація?».
На батьківських зборах було
проведено анкетування батьків, які
виявили бажання, щоб їхні діти вивчали українську мову, математику, історію, бо
саме ці предмети визначені обов’язковими при здачі ЗНО, та вступі у всі
навчальні заклади різних рівнів акредитації.
Анкетування батьків та учнів
показало. Що є потреба також в рамках профілізації вивчати ще й англійську мову
та біологію.
Законодавче
закріплення профільності старшої школи в Україні є прогресивним кроком у
напрямку забезпечення їх варіативності, широкої диференціації та
індивідуалізації навчання, відповідності змісту освітнім запитам та інтересам
учнів.
Учень має обирати предмети, які хоче вивчати відповідно до сформованих
переконань, уподобань і внутрішньої потреби.
Отже, профілізація навчання в сучасній школі передбачає переорієнтацію
можливостей кожного стати самим собою.
Найголовнішим для вчителя є успіхи його учня, їхні міцні та глибокі знання.
Профільне навчання дає підставу сконцентрувати увагу учнів на тих
предметах, які є основою вищої освіти щодо вказаної професії.
Випускники повинні усвідомлювати, що від їхньої конкурентоспроможності
залежить і їхній особистий успіх, добробут, економічне зростання держави.
Профільне навчання дозволяє гнучко реагувати на динамічні зміни на ринку праці, правильно зорієнтуватися у виборі професії.
Переконана, що профільному навчанню повинна передувати добре організована
до профільна підготовка, яку повинна гарантувати основна школа. Головне –
донести до школяра, що він обирає не професію, а лише профіль, за яким
навчатиметься в старшій школі, словом, обирає напрямок своєї освіти після
школи.
Немає коментарів:
Дописати коментар